Джерела політичних конфліктів
Джерела політичних конфліктів
Джерелами політичних конфліктів є соціальні та позасоціальні
чинники. Результатом дії останніх можна назвати расові конфлікти.
Переважають, звичайно, соціальні фактори.
Виділяють три основні причини, що лежать в основі політичного
конфлікту.
Насамперед – це розбіжність статусів суб’єктів політики,
їх рольових призначень і функцій, інтересів і потреб у владі, недолік ресурсів і
т.д. Ці джерела політичних конфліктів найчастіше детермінують суперечності між правлячою
і контрелітою, різними групами тиску, та між усіма іншими політичними суб’єктами
системи влади.
До другого основного джерела політичних конфліктів відносяться розбіжності
людей в базових цінностях і політичних ідеалах, в оцінках історичних і актуальних
подій, а також в інших суб’єктивно значущих уявленнях про політичні явища. Такі
конфлікти найчастіше виникають у тих країнах, де стикаються якісно різні думки про
шляхи реформування державності, закладаються основи нового політичного устрою суспільства,
шукаються шляхи виходу з соціальної кризи.
В останні роки ряд західних теоретиків (Дж. Бергон, К. Ледерер,
Дж. Девіс та ін) висунули ще одну версію, що пояснює природу політичних конфліктів
– т.зв. теорію людських потреб. Ця концепція
стверджує, що конфлікти виникають в результаті ущемлення або неадекватного задоволення
потреб. Прихильники цієї позиції відносять до базових джерел конфліктів різні цінності:
О. Надлер – ідентичність, економічне зростання, внутрішнє саморозкриття; Р. Інглхарт
– безпека, суспільне визнання, моральне вдосконалення і ін.
Третім джерелом політичних конфліктів у політичній науці розглядаються процеси
ідентифікації громадян, усвідомлення ними своєї приналежності до соціальних,
етнічних, релігійних та іншим спільнотам і об’єднанням, що визначає розуміння ними
свого місця в соціальній і політичній системі. Такого роду конфлікти характерні
насамперед для нестабільних суспільств, де людям доводиться усвідомлювати себе громадянами
нової держави, звикати до нетрадиційних для себе норм взаємин з владою.