Ніццький договір 2001 р

Ніццький договір 2001 р.: значення та зміст

Ніццький договір ухвалили на засіданні Європейської
ради 11 грудня 2000 р., підписано 26 лютого 2001 р. (набрав
чинності 1 лютого 2003 р.)

Ніццький договір був
спрямований насамперед на реформування інституційного механізму Євросоюзу у зв’язку
з майбутнім розширенням цієї організації, коли до неї повинні приєднатися нові європейські
країни. Реформи стосувалися чисельного складу Комісії, розподілу голосів між членами
Ради Євросоюзу, визначення сфер, в яких постанови приймаються більшістю голосів,
тощо.

Ніццький
договір визначав 29 сфер, в яких постанови приймалися кваліфікованою більшістю голосів.

Були
розширені склад та компетенція Суду першої інстанції. Він став автономною судовою
установою, і кількість його членів збільшилася. Цей Суд міг створювати палати для
вирішення окремих спорів, а також гранд-палату для вирішення основних категорій
справ. До компетенції Суду першої інстанції було віднесено розгляд питань про законність
актів, ухвалених інститутами ЄС, розгляд звернень держав-членів та інститутів Європейського
співтовариства про бездіяльність інших інститутів об’єднання, вирішення спорів,
пов’язаних з відшкодуванням збитків у випадку позадоговірної відповідальності Європейського
співтовариства, а також винесення преюдиціальних рішень.

Договір
закріпив додаткові можливості для більш тісної співпраці окремих країн-членів Євросоюзу,
які були започатковані Амстердамським договором.