Склад і структура Ради ЄС
Склад і структура Ради ЄС
До складу Ради входить один представник від кожної держави-члена на рівні міністра, що може брати зобов’язання та голосувати від імені уряду держави-члена, яку представляє.
Окрім міністрів, членами Ради можуть бути й заступники міністрів і навіть держсекретарі та їх заступники. Однак, право голосу на засіданнях Ради мають тільки члени Ради, котрі мають статус міністра. Держсекретар може замінити міністра, але без права голосувати.
Рада не проводить своїх засідань регулярно. Залежно від сфери політики, яка розглядається, національні уряди делегують на засідання відповідних міністрів. Якщо, наприклад, на порядок денний Ради виноситься питання охорони навколишнього середовища, то участь в його обговоренні братимуть міністри, які в своїх урядах відповідають за екологічну політику, а саме засідання буде мати конфігурацію «Рада з охорони навколишнього середовища». Відносинами ЄС з рештою світу опікується Рада загальних справ та зовнішніх відносин.
Найбільш загальними питаннями й питаннями політичного характеру займається Рада, яка скликається у складі міністрів закордонних справ або міністрів, до відання яких належать європейські справи. Тобто, фактично існує декілька Рад, кожна з яких займається окремою сферою.
Рада засідає в різних конфігураціях:
– Рада з загальних питань забезпечує послідовність роботи різних конфігурацій Ради. Вона готує та забезпечує виконання рішень засідань Європейської Ради, підтримуючи зв’язок з Головою Європейської Ради та Комісією.
– Рада з закордонних справ на підставі стратегічних напрямків, визначених Європейською Радою, розробляє зовнішню політику Союзу й забезпечує послідовність його дій. Раду по закордонним справам очолює Верховний представник ЄС і політики безпеки.
Комітет постійних представників урядів держав-членів відповідає за підготовку роботи Ради.
Головування в усіх конфігураціях Ради, крім Ради з закордонних справ, здійснюють представники держав-членів на засадах рівномірної ротації.
Склад Ради ЄС:
1) Голова Ради ЄС
Головування в Раді ЄС належить державу-члену, кожній 6 місяців. Діє «система трійки». Вона поширюється також на всі формації, окрім Ради по закордонним справам.
Голова Ради виконує такі завдання:
– підготовка та проведення всіх засідань Ради;
– забезпечення узгодженості й безперервності процесу ухвалення рішень;
– здійснення пошуку практичних рішень із різних проблем ЄС.
Слід зазначити, що Голова Ради ЄС не має яких-небудь привілеїв у повноваженнях порівняно з іншими представниками Ради ЄС.
Раду скликає її Голова за власною ініціативою або на вимогу одного з її членів чи Комісії.
2) Спеціалізований склад, до якого, залежно від предметної компетенції галузевої Ради та, відповідно, того, які міністри є його членами, входять різні спеціальні «формації», зокрема такі:
1.Рада з питань сільського господарства;
2.Рада з економічних і фінансових питань (Екофін);
3.Рада з питань навколишнього середовища;
4.Рада з питань транспорту і комунікацій та ін.
3) Генеральний секретаріат, який є адміністративним органом, допоміжним у роботі Ради Європейського Союзу. Генеральний секретаріат здійснює підготовку рішень Ради і контроль за їх виконанням.
Генеральний секретаріат є підрозділом Ради, який забезпечує організаційну та технічну сторони роботи цього інституту, а також може представляти Раду перед іншими органами Європейського Союзу (у тому числі в Суді ЄС).
4) Комітет постійних представників (Комітетом постійних представників, Комітет з питань політики та безпеки)