Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Європейському Союзі

Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Європейському Союзі

Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків.

У всіх своїх діях Союз дотримується принципу рівності своїх громадян, що отримують однакову увагу від установ, органів, служб та агенцій Союзу. Кожен громадянин будь-якої держави-члена є громадянином Союзу. Громадянство Союзу є додатковим до національного громадянства, не замінюючи його.

3 групи прав характерні для правової системи ЄС:

1) функціональні права – прямо зафіксовані в установчих договорах, і необхідні для функціонування внутрішнього ринку

2) спеціальні права – правові можливості громадян ЄС

3) загальні права – правовий статус особистості.

Джерела правового положення людини і громадянина:

– 1977 р. – Спільна декларація Європарламенту, Комісії та Ради (дотримання та захист основних прав людини)

– 1986 р. – Єдиний Європейський Акт

– 1989 р. – Рекомендаційні документи:

 Декларація основних прав і свобод

 Хартія про основні соціальні права робітників

– Маастрихтський договір (фіксує прихильність до пошани прав людини; закріплює інститут громадянства)

– Амстердамський договір (передбачає відповідальність держави-члена за порушення прав і свобод ) – Європейська Рада може покарати д.-члена

– Ніццький договір

– Лісабонський договір (ст. 6 – Основні права, як вони гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод і як вони випливають із конституційних традицій, є загальними для держав-членів, і складають загальні принципи права Союзу.)

Джерелами також можна визнавати міжнародні акти.

7 грудня 2000 р. керівниками трьох політичних інститутів Со­юзу – Європейського парламенту, Ради Союзу та Європейської Комісії – була підписана і урочисто проголошена Хартія Європейського Союзу про права людини.

Документ містить чотири групи норм: що встановлюють суб’єк­тивні права і свободи, їх гарантії, деякі загальні принципи, а також норми, що визначають дію Хартії як юридичного акту. Хартія скла­дається з преамбули і 54 статей, що об’єднані у 7 глав. Структура документу є новаторською: права людини розташовані не за вида­ми, як це традиційно прийнято (особисті, політичні, соціальні, еко­номічні), а згідно з цінностями, на захист яких вони спрямовані.

На сьогодні Хартія не є юридично обов’язковим документом.