Дайте визначення «аналітиків політики»

Дайте визначення «аналітиків політики»

Аналітики політики – це експерти, які власне й здійснюють попередній аналіз, готують рекомендації
для замовників аналізу політики.

Хто такі «аналітики політики» і що вони роблять

До аналізу політики залучені
різні люди. Дехто з гордістю каже, що його праця полягає в «аналізі політики»,
інші – ні. Але вони мають багато спільних завдань і взаємно поєднаних проблем:

• вони працюють над
  «проблемами» й пов’язанням публічних політик з цими проблемами;
• вони цікавляться змістом
  публічних політик;
• вони вивчають те, що
  виробники політики та рішень роблять або не роблять. їх цікавлять впливи й
  процеси в галузі публічної політики;
• вони цікавляться наслідками
  політики з точки зору результатів і впливів.

Уявлення про аналітика/науковця в
галузі публічної політики, подане Лассвеллом, вказує на різноманітні ролі й
типи. Мерелман охарактеризував їх як:

1. терапевт політичної
   особистості;
2. соціальний інженер;
3. збирач знань;
4. захисник політики;
5. студент зі спеціальності
   «державне управління»

Саме останні три виникли як
домінантні «типи» аналітика політики. Психо­логічні/психоаналітичні та
експерименталістські чи «прототипні» аспекти аналі­зу політики отримали значно
менший розвиток.

Інституційні структури: де їх можна знайти

• Університети:
  вчені, які цікавляться галуззю політики й проблем, а також політичними
  процесами. Вони беруть участь в особистих дослідженнях і змагаються за
  фінансування від ґрантодавців.
• Незалежні
  дослідницькі інституції та «дослідницькі групи»: у них
  можуть бути штатні й контрактні працівники, задіяні в спеціальних дослідженнях.
• Державні
  органи розробки політики: аналітики, відповідальні за дослідження і вивчення
  політики в уряді, урядових і неурядових органах управління.
• Групи
  тиску й лобіювання: групи інтересів, які намагаються впливати на публічну
  політику, беручи участь у моніторингу політики, розробці альтернативних ідей і
  пропозицій.
• Політичні
  партії: намагаються мати у себе підрозділи, відділи чи групи,
  які займаються дослідженнями політики, щоб підтримувати партійні заходи й
  інтереси.
• Незалежні
  консультанти: люди, які беруть участь у дослідженнях на основі
  контрактів і гонорарів.

Яка їхня освітня підготовка й наукова орієнтація

Хоча аналітики поділяють
погляди й можуть бути частиною мережі чи спільноти досліджень політики, вони
відрізняються між собою за своїм професійним профілем. Ті, хто працює в галузі
публічної політики, мають широкий діапазон наукових спеціальностей: економіку,
право, політологію, соціологію, географію, екологію, транспортування і таке
подібне.

В яких процесах, галузях, спільнотах і мережах публічної політики вони
беруть участь

Публічна політика – це сфера,
що в основному визначається галузями чи секторами, в яких вона здійснюється, і
саме в цих структурах можуть відбуватися міждисциплінарні та міжінституційні
взаємодії. Вони також дають контекст для порівняльних досліджень. Ось деякі
ключові області публічної політики:

• охорона здоров’я;
• транспорт;
• освіта;
• охорона довкілля;
• соціальна політика;
• забезпечення житлом;
• економічна політика;
• расова політика;
• міське планування.

На яких фазах політичного процесу зосереджуються аналітики

Аналітики зосереджуються на
різних фазах процесу здійснення політики, по-особливому ставляться до самого
процесу, різних ідей, очікувань і припущень щодо нього. Одні, наприклад,
цікавитимуться роллю груп інтересів у формуванні політики, інші – впливом
чиновників на прийняття рішень чи роллю професіоналів у здійсненні політики.
Аналітики можуть також працювати над різними етапами: скажімо, формулюванням політики,
її впровадженням чи оцінюванням.