Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість, агресивність, жорстокість). Суїцид

1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість, агресивність, жорстокість). Суїцид

Емоції – це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить (рис. 1.74). Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до праці, до самого себе. Емоції – спонукальний рефлекторний апарат для задоволення потреб людини, бо вони обслуговують потреби, спонукаючи до необхідних для їх задоволення дій.

 

1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість, агресивність, жорстокість). Суїцид

Емоції мають надзвичайно великий вплив на здоров’я та працездатність людини. Вони бувають позитивні і негативні. Позитивні емоції сприяють покращенню самопочуття, працездатності, життєдіяльності організму. Природно, що негативні емоції несприятливо впливають на людину. Особливо небажана довготривала дія негативних емоцій, оскільки вона може призвести до стану перенапруження організму – стресу. В перенапруженому, перевтомленому організмі проходить бурхлива витрата резервів, порушується регулювання обміну речовин, не повністю виділяються продукти розпаду, які нагромаджуються і отруюють організм.

Емоційні переживання супроводжуються певними змінами фізіологічного стану організму. При переляку кров відходить від обличчя, а соромлячись, людина червоніє, (“від страху кинуло в піт”, “волосся стає дибки”, “щемить серце”). Рухи стають виражальними, змінюється хода, поза, міміка, інтонація, пульс, дихання. Увага звужується, переключення загальмоване, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам’ять; неправильно оцінюється ситуація, допускаються технологічні помилки, змінюється поведінка людини. Емоції зумовлюють перебудову життєво важливих фізіологічних функцій, мобілізують резервні можливості організму, загострюють зір, слух, настає загальна зібраність, підвищується пильність і обережність.

Кожна людина повинна прагнути не допускати над собою влади негативних емоцій, прагнути до того, щоб переважали емоції позитивні. Справляють позитивний психологічний вплив на стосунки між людьми чуйність, толерантність, великодушність, милосердя, співпереживання, доброзичливість, порядність, інтелігентність та низка інших якостей.

У нашій країні одна з основних причин суїциду – стан психологічного здоров’я, алкогольна та наркотична залежність. Чимало молодих людей з острахом дивляться у своє майбутнє і вважають: навколишнє середовище – забруднене, суспільство – морально здрібніле, перспектив для нормального життя – жодних “Рятівним” кроком для них може стати суїцид.

Згідно з “Медичною енциклопедією” більшість самогубств – це наслідок психічної недуги. Спрощено можна представити таку схему причинно-наслідкових зв’язків суїциду: невдоволення життям – відчай – депресія – порушення психічного здоров’я – самогубство. Звісно, що у житті все набагато складніше.

Психологи поділяють самогубства на такі чотири основні категорії:

Фаталістичне самогубство. Воно, як правило, викликане надміру суворим контролем суспільства над особою, що значно обмежує її свободу.

Анемічне самогубство. Самогубці не спроможні раціонально дати раду труднощам. І для того, щоб вийти зі скрутного становища, вирішують покінчити порахунки із життям.

Егоїстичне самогубство. Як вважають, його корені – у відчуженості. Ті, хто стає жертвами егоїстичного самогубства, живуть переважно “самі по собі”, їх уже ніщо не пов’язує із довколишнім світом і не ставить у залежність від нього. Як правило, такі люди – меланхоліки, схильні до усамітнення.

Альтруїстичне самогубство. Людина тісно пов’язана з колективом і задля нього готова іти на будь-які жертви. До цієї категорії можна зарахувати тих, хто здійснив самоспалювання аби привернути увагу до якого-небудь руху чи суспільної проблеми.

Повна не співмірність далеких від життя і нездійсненних мрій та реальної дійсності може викликати відчай і довести до самогубства

Як відомо, профілактика завжди діє краще, а ніж лікування. Тому, якщо ви запідозрили, що з вашим другом чи співробітником коїться щось не те, слід виявити підвищену увагу до нього. Вчасно надана поміч кваліфікованого психолога чи просто спокійна розмова з добрим другом здатні повернути людину, допомогти їй знайти бодай якийсь маленький “стержень життя”. Як показує досвід багатьох зарубіжних країн, значну допомогу у профілактиці суїциду надають телефони довіри та консультації психологів.

1.6.7. Дезінформація як джерело небезпек

Психологічна дія на людей неможлива без широкого використання особливих способів і прийомів впливу, до яких відносяться дезінформація (обман), маніпуляція, поширення чуток і міфів.

Дезінформація (обман) – це спосіб психологічного впливу на людину, в основі якого є надання такої інформації, яка вводить її в оману відносно правдивого стану справ. Заходи з дезінформування здійснюються за єдиним задумом: з ретельним узгодженням пропорцій правди і брехні (при максимальному використанні правдоподібної інформації) з обов’язковим викривленням істинних намірів, цілей і завдань. Основним інструментом дезінформації є засоби масової інформації (ЗМІ).

Маніпулювання – це спосіб психологічної дії, націлений на зміну напрямку активності інших людей, здійснюваний настільки вміло, що стає непоміченим ними. Спеціалісти вважають, що за допомогою маніпулювання можна добитися швидкої зміни життєвих установок Встановлено, що чим більше інформовані є люди, тим важче ними маніпулювати.

Потім обман розкривається, але за цей час гострота ситуації спадає, або певний “процес приймає незворотний характер.

Чутки – це специфічний вид інформації, який з’являється спонтанно в силу інформаційного вакууму серед певних шарів населення, або спеціально розповсюджується для впливу на громадську свідомість.

Міф – це така інформація, яка пояснює походження і перетворення тих чи інших явищ виключно на основі видуманих подій.

Історія людства знає багато прикладів, коли плітки і де-зінформаційні кампанії (рис. 1.75) призводили до негативних наслідків у суспільстві. Дезінформація має ефективність при її системному надходженні, коли вона отримує підтвердження з кількох джерел, а не з одного. Тоді виникає поняття інформаційної кампанії, в рамках якої починає працювати не одне повідомлення, а послідовний їх ряд, не одне джерело, а кілька. Часто інформацію намагаються надати як дезінформацію. Інформація стає дезінформацією, коли вона оточується “операторами”, які покликані різко знизити її достовірність. Для цього може знищуватися достовірність джерела.

1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість, агресивність, жорстокість). Суїцид

Телебачення (ТБ) – одна із найефективніших форм пропаганди. За допомогою нього можна здійснюватипсихологічний вплив на населення держави. Вже зараз більшість людей у розвинутих державах мають більш ніж один телевізор. Його роль безперервно зростає при розширенні сітки супутникового телебачення, появи цифрового ТБ, під’єднання ТБ до комп’ютерних сіток Інтернет .

ТБ впливає на формування громадської думки найбільше від інших засобів інформації. Ефект присутності, синхронності, приналежності глядача до подій, що відбуваються на екрані телевізора, примушує його вірити в правдивість матеріалу, який йому пропонують (“краще один раз побачити ніж сто раз почути”). Сила цього ефекту настільки велика, що засоби ТБ дозволяють вводити глядача в оману навіть під час прямого репортажу.

Сучасна людина настільки звикла отримувати інформацію через телевізор, що просто не може обходитися без нього. Незважаючи на те, що будь-який телевізійний канал у будь-якій країні, граничне ідеологізований і запрограмований, люди в своїй більшості сприймають телепередачі як індивідуальний засіб інформації, їм видається, що ТБ за своєю природою дозволяє вільно оцінювати отриману інформацію і робити незалежні висновки. Однак, подібна думка є колосальною помилкою.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+