Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками

Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками

Державний та місцеві бюджети виконуються за відповідними роз­писами. 

Бюджетний розпис – це документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Так, Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк після набрання чинності закону про Державний бюджет України. До затвердження розпису Міністр фінансів України затверджує тим­часовий розпис на відповідний період.

Розписи місцевих бюджетів складають фінансові управління на місцях та затверджуються відповідними керівниками місцевого фінан­сового органу. Ці документи складаються відповідно до загального 148 і спеціального фондів бюджету, в розрізі головних розпорядників ко­штів та за повною економічною класифікацією видатків бюджету.

Затверджені розписи передаються Комітету Верховної Ради Укра­їни Затверджені розписи передаються Комітету Верховної Ради Укра­їни з питань бюджету та Рахунковій палаті. Причому у разі внесення змін до розписів, ці органи повинні бути обов’ язково поінформовани­ми про таке. Державна казначейська служба України після затверджен­ня розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.

На основі бюджетного розпису розпочинається виконання бюдже­тів за доходами. Безпосередньо виконання дохідної частини бюджетів покладено на органи, що контролюють справляння надходжень бю­джету, до яких належать податкові, митні та інші державні органи, котрим відповідно до закону надано зазначене право.

Виконання бюджетів за доходами передбачає здійснення таких функцій органами державної казначейської служби: відкриття бюджет­них рахунків для зарахування надходжень у національній валюті в го­ловних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Державній казначейській службі України для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень; здійснення розподілу платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцеви­ми бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перерахування розподілених коштів за належністю; формування розрахункових документів і повернення ко­штів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету; форму­вання розрахункових документів і проведення бюджетного відшкодуван­ня податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби; безспірного списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; перерахування дотації вирівнювання відповідним місцевим бюджетам; ведення бухгалтерського обліку всіх надходжень державного бюджету відповідно до законодавства; контролю за бю­джетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету тощо. Ці повноваження реалізуються згідно з Порядком казначейсько­го обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженим наказом Мінфіну України від 29 січня 2013 р. за № 43. Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує гро­шові кошти через Систему електронних платежів Нацбанку України на відповідні рахунки. Так, для щоденного акумулювання надходжень як загального, так і спеціального фонду державного бюджету в голов­них управліннях Казначейства відповідно до законодавства відкрива­ються рахунки. Зокрема, щодо спеціального фонду: перший – для акумулювання доходів, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти; другий – для акумулювання доходів, за рахунок яких не здійснюється перерахування дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються між- бюджетні трансферти, у тому числі коштів від повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кре­дитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії. Стосовно акумулювання коштів загального фонду державного бюдже­ту це: по-перше, рахунки в розрізі територій для зарахування коштів, що перераховуються з обласного рівня на центральний; по-друге, ра­хунки для подальшого акумулювання коштів загального фонду дер­жавного бюджету. При цьому кількість рахунків, які відкриваються в Казначействі України та головних управліннях Казначейства для акумулювання коштів загального фонду державного бюджету, залежить від необхідності забезпечення виконання закону про Державний бю­джет України.

Таким чином, усі доходи Державного бюджету зараховуються без­посередньо на єдиний казначейський рахунок, що забезпечує облік бюджетних коштів та посилює контроль за їх рухом, дає змогу облічу­вати фактичну наявність коштів у бюджетах. Наприклад, податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному орга­ні Державного казначейства.

Виконання бюджетів за видатками передбачає здійснення низки заходів, оскільки воно завжди обмежене фактичною наявністю коштів у бюджеті. Це здійснюється відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, який затверджено наказом Мінфіну України від 24 грудня 2012 р. за № 1407.

Стаття 46 Бюджетного кодексу України передбачає такі стадії ви­конання державного бюджету за видатками:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’язань;

4) одержання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бю­джетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).