Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Види та характеристика слідів


3. Види та
характеристика слідів: людини (рук, ніг), транспортних засобів, знарядь злому і
інструментів

Сліди рук
людини.
Шкіра
на долонній поверхні рук людини складається з двох основних шарів: верхнього
шару – епідермісу та нижнього – дерми. Дерма має будову у вигляді сосочків,
розміщених рядами, кожен з яких займає певне місце протягом усього життя
людини. Епідерміс копіює рельєф сосочків і утворює папілярні лінії – лінійні
пагорби, розділені борозенками. Папілярні лінії становлять основу рельєфу шкіри
долонної поверхні руки і підошви стопи. У дорослої людини ширина папілярної
лінії сягає 0,4-0,6 мм, а висота – 0,1-0,4 мм. Цікавий (і поки ще єдиний)
випадок зафіксовано у мешканців Швеції Андреаса Данієльсона та його доньки
Марі, у яких зовсім відсутні папілярні лінії на пальцях рук.

Основними властивостями папілярних
ліній є їх ін­дивідуальність, стійкість та відновлюваність. Індивідуаль­ність
папілярних візерунків полягає в тому, що у кожної людини свої малюнки
папілярних ліній, а будова їх ліній має таку сукупність ознак, яка дозволяє
відрізнити один візерунок від іншого.

Стійкість папілярних візерунків
виявляється в тому, що протягом усього життя людини їх будова не змінюєть­ся.
На нігтьових фалангах вони виникають на 3-4-му місяці розвитку плоду людини.
Розвиток організму людини пов’язаний зі збільшенням ширини, висо­ти та довжини
папілярних ліній, але малюнок, його окремі деталі, кількість папілярних ліній
залишаються незмінними.

Про відновлюваність папілярних
ліній свідчать такі дані. Пошкоджений епідер­міс через певний час відновлюється
у початковому вигля­ді, а пошкодження дерми призводить до порушення па­пілярних
ліній та утворення шрамів або рубців.

Папілярний
візерунок
– узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений папілярними лініями.
Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові (без дельтові),
петльові (одно дельтові) та завиткові (дводельтові). Якщо візерунки за своєю
будо­вою не можуть бути віднесені ні до одного з основних ти­пів, то це атипові
(аномальні) візерунки.

Дугові папілярні візерунки є найпростішими за своєю
будовою і складаються з одного-двох потоків папілярних ліній, які беруть
початок біля одного бічного краю пальця та продовжуються до другого, утворюючи
в середній час­тині візерунка дугоподібні фігури. Дугові візерунки становлять близько
5 % загальної кількості папілярних візерунків.

Петльові папілярні візерунки складаються не менше ніж із
трьох потоків ліній, мають одну дельту, а в їхньому внутрішньому малюнкові є
хоча б одна папілярна лінія, що утворює вільну петлю. Петльові візерун­ки
становлять близько 65 % загальної кількості папілярних візерунків.

Завиткові папілярні візерунки найскладніші за будо­вою, їх
внутрішній малюнок має хоча б одне коло, повний оберт спіралі або дві-три
системи петель, голівки яких огинають одна одну, або хоча б одне півколо,
опуклість якого звернена до основи візерунка. Завиткові візерунки мають дві
дельти (іноді три-чотири). Завиткові візерунки становлять близько 30% загальної
кількості візерунків.

На місці події зустрічаються такі види
слідів пальців рук, як об’ємні (утворюються на пластичних речовинах) та
поверхневі (видимі, слабовидимі та невидимі; відшарування і нашарування).
Поверхневі сліди рук можуть бути безбарвними або забарвленими.

Сліди ніг і взуття – це відбитки морфологічних
особливостей будови ніг, шкірного рельєфу (або рельєфу підошви взуття). Сліди
ніг (взуття) поділяються на об’єм­ні (утворюються на поверхні ґрунту) і
поверхневі (видимі, невидимі), статичні та динамічні. Об’єктом трасологічного
дослідження можуть бути сліди ніг людини, сліди взуття і доріжка слідів.

Сліди босої ноги бувають об’ємні й
поверхневі; в них виділяють пальці, плюснову частину, звід і п’ятку. На
поверхні ступні розташовані папілярні лінії, які утворюють певні візерунки. За
статичними слідами босої ноги можна встановити особу, яка їх залишила.

На місці події може бути виявлено одиночний
слід
або декілька послідовно залишених слідів ніг чи взуття. Доріжка
слідів ніг
– це група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і
більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття. Елементи
доріжки слідів ніг: лінія напрямку руху; лінія ходьби; довжина кро­ку; ширина
кроку; кут розгортання стопи. Доріжка слідів ніг має діагностичне значення
(дозволяє дійти висновку про напрямок, швидкість і характер пересування, зріст,
стать, фізичний стан і приблизний вік, фізичні вади).

Сліди
транспортних засобів
– це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу:
сліди-відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від
транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).

Колісний транспорт залишає
сліди статичного походження – сліди кочення, а під час різкого гальмування
утворюються сліди динамічного походження – сліди гальмування. Сліди
автотранспорту залишаються у вигляді відбитків протектора. Вони можуть бути
об’ємними (на снігу, глині, іншому ґрунті) і поверхневими (на асфальті).

За слідами транспортного засобу можна
визначити: групову належність (тип, марку, модель); ототожнити транспортний
засіб або його частину; встановити деякі обставини розслідуваної події
(напрямок руху, довжину шляху гальмування, швидкість гальмування, механізм і
характер ушкоджень та ін.). Вивчення слідів дозволяє встановити: колію
(відстань між середніми лініями слідів коліс, встановлених на одній осі), базу
(відстань між передньою та задньою осями), кількість осей та коліс, ширину
бігової доріжки, довжину кола коліс.

Сліди знарядь
злому
– це
сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття
сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди
натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і
свердління. Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об’ємними та
поверхневими, статичними і динамічними. Сліди знарядь злому та інструментів
виявляють на зламаних вікнах, дверях, проламаних підлогах або стелях, на
замикаючих пристроях.

Знаряддя злому – це будь-який твердий предмет
(металевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для
подолання перешкод. Звичайно застосовується різний столярський або слюсарський
інструмент, металеві предмети. До особливої групи знарядь злому належать
спеціально виготовлені у злочинних цілях інструменти та пристрої: „гусяча
лапа”, „рак”, „фомка”, „відмички” та ін.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+