Причини Першої світової війни та її наслідки для України

Причини Першої світової війни та її наслідки для України

Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці 19 ст. і особливо на початку 20 ст., призвели до створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: Антанти,
що об’єднувала Англію, Францію, Росію та “Троїстого союзу“, до складу якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Вони й
зіткнулись у першій світовій війні.

Влітку 1914
р. протиріччя між двома воєнно-політичними блоками європейських держав –
Троїстим союзом і Антантою загострилися до краю. “Пороховою бочкою
Європи” став Балканський півострів. За підтримки Німеччини Австро-Угорщина
почала відкрито готуватися до війни проти Сербії.

Поблизу
сербського кордону австрійські війська проводили маневри.

Наслідник австрійського престолу, войовничий Франц Фердінанд прибув з візитом до столиці Боснії Сараєво. Патріотичні кола Сербії розцінили приїзд принца до Сараєво як виклик. 28 червня 1914 рокуФранц Фердінанд був убитий членом сербської націоналістичної організації “Млада
Босна” Г.Принципом. 

28 липня
Австро-Угорщина оголосила Сербії війну.

1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії і відповідно до свого стратегічного плану концентрувала війська на західних кордонах. Росія почала загальну мобілізацію. 

3 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Франції, а перед Бельгією висунула вимогу пропустити свої війська через її територію.

З вимогою поважати нейтралітет Бельгії виступила Англія. Порушення нейтралітету Бельгії стало приводом для оголошення Англією 4
серпня війни Німеччині. Так почалася перша світова війна.

Основною її
причиною було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу, внаслідок нерівномірності їх економічного розвитку, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі. Німеччина після 70-х років 19 ст. розвивалася у 3-4 раза швидше ніж Англія і Франція, а Японія – разів у 10 швидше, ніж Росія.

Другою
причиною війни був той факт, що на початку 20 ст. розвиток науково-технічного прогресу привів до появи нових, більш могутніх засобів винищення людей. Почалася гонка oзброєнь, на якій наживалися військові монополії. Одночасно відбувалася мілітарізація свідомості величезних мас людей.

Наслідки війни для України та українців, змушених з обох воюючих сторін, були негайними, безпосередніми й тяжкими. Протягом усієї війни Галичина слугувала ареною найбільших і найкровопролитніших побоїщ на Східному фронті. Її населення зазнавало страшних збитків від руйнувань та спустошень, спричинених воєнними діями, а також брутальністю як російського, так і австрійського командування.

Але поряд із фізичними втратами війна ще більше погіршила долю українців, котрі не мали власної держави, що захищала б їхні конкретні інтереси. Величезна кількість українців ( у російській армії налічувалося 3,5 млн. українських солдатів і 250 тис. служили в австрійському війську) боролися і вмирали за імперії, що не лише ігнорували їхні національні інтереси, але й активно намагалися, як, зокрема Росія знищити їхній національний рух. 

Українці
Австрії одразу відреагували на початок воєнних дій. 3 серпня 1914 р., щоб забезпечити
українців єдиним об’єднаним представницьким органом, усі українські партії утворили у Львові Головну Українську Раду на чолі з авторитетним парламентським діячем Костем
Левицьким. Рада закликала всіх українців боротись за конституційну Австрію,
їхнього найбільшого друга проти самодержавної Росії. Незабаром Рада висунула
ідею створити всеукраїнський військовий загін. На неї відгукнулося понад 28
тис. національно свідомих юнаків, багато з яких належали до організацій
“Січ”, “Сокіл”. Стурбовані можливістю виникнення великих
українських військових загонів, впливові поляки у Відні зробили так, щоб на
службу до Українського легіону прийняли лише 2.5 тис. чоловік. Це було перше
військове формування того часу.

За наказом
царських властей було закрито всі українські культурні установи, кооперативні й
періодичні видання. Вводилися обмеження на вживання української мови й робилися
спроби впровадити в школах російську мову. Особливо масивних атак зазнала
греко-католицька церква-цей символ західноукраїнської самобутності. До Росії
вивозили сотні греко-католицьких священників, а натомість ставили православних
попів, що схиляли селян до православ’я. 

Війна
негативно вплинула на стан промисловості і сільського господарства України. Вже
в перші місяці війни було закрито майже 400 промислових підприємств, а в
1915-1917 роках – понад 1400. На десятках і сотнях заводів і фабрик обсяг
промислового виробництва скоротився на 30 % і навіть 75 %. Розвалювався
транспорт, що викликало загострення продовольчої кризи. Зросли ціни. У
сільському господарстві не вистачало робітників, реманенту, робочої худоби.
Посівна площа у 1916 р. скоротилась на 1 млн. 900 тис. Десятин, валовий збір
зерна у порівнянні з 1913 р. впав на 200 млн. пудів.

Отже, можна виділити такі основні причини
Першої світової війни:

• загострення суперечностей між провідними
  країнами світу у зв’язку із нерівномірністю їхнього економічного та
  соціально-політичного розвитку;
• загарбання
  нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини;
• гонка
  озброєнь;
• у
  міжнародних відносинах була наявність двох ворогуючих блоків – Троїстого союзу та
  Антанти;
• уряди
  ворогуючих країн мали бажання відвернути увагу народу від внутрішніх проблем;
• боротьба
  проти національно-визвольних та соціальних рухів.