Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Концепція індивідуальної свободи Константа


Концепція індивідуальної свободи Константа

Основну увагу Констан приділяє обґрунтуванню особистої свободи, яку трактує як особисту незалежність, самостійність, безпеку, право впливати на управління державою. Він розріз­няє особисту і політичну свободу. На думку Констана, давні на­роди (греки, галли, римляни) знали лише політичну свободу. Тут було повне підпорядкування індивіда авторитету співтовариства. Як громадянин, індивід залишався рабом у приватному житті. Користаючись правом брати участь у здійсненні колективного суверенітету, громадяни античних республік, розпоряджаючись колективною свободою, були підлеглі державній регламентації і контролю в приватному житті. «Влада втручалася й у самі зви­чайні домашні справи». Нарешті, усі держави мали рабів.

Особиста свобода, за Констаном, — «торжество особистості над владою». Це — справжня сучасна свобода: політична свобода виступає лише її гарантом, умовою і засобом удосконалювання і розширення.

Цінностям особистої свободи повинні бути підлеглі, вважає вчений, організація політичного життя, межі компетенції інститу­цій влади. На відміну від давніх, нинішні уряди, які спираються на легітимні підстави, мають менше, ніж колись, права на все­владну сваволю.

Але в такім співвідношенні політичної й особистої свободи таїться загроза для самої свободи. «Загроза сучасній свободі по­лягає в тому, що, будучи поглинені користуванням особистою незалежністю і переслідуючи свої приватні інтереси, ми може­мо занадто легко відмовитися від нашого права на участь у здій­сненні політичної влади». Наслідком політичної пасивності не­минуче буде прагнення носіїв влади, на думку Констана, «позбавити нас від будь-яких турбот, за винятком сплати пода­тків й слухняності». Не меншу небезпеку для свободи він вбачає і у владі більшості, що пред являє «право на підпорядкування собі меншості». Констан відкидав теорію народного сувереніте­ту Руссо та ін., хто ототожнював свободу з владою: вони «гово­рять про суверенітет народу з метою цілком підкорити собі гро­мадян, а також про вільний народ — з метою перетворити кожного індивіда в раба…». Таким чином, необмежена влада народу небезпечна для індивідуальної свободи не менше, писав учений, ніж суверенітет абсолютного монарха. «Суверенітет на­роду не безмежний, він обмежений тими межами, що йому став­лять справедливість і права індивіда».


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+