Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика і догматизм

Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика і догматизм

Діалектика – це вчення про ро-ток і загал зв’язок про найбільш загал закони ро-тку природи, сусп-во і мислення (теорія ро-тку). Існує об’єктивна (діалектика реального світу, природи та суспільства, вона виражає безперервний ро-ток та зміну, виникнення та зникнення явищ природи та суспільства, визначає діалектику речей) і суб’єктивна діалектика (це є відображення об’єктивної діалектики у свідомості людини, визначає діалектику ідей) ці 2 види діалектики визначають істинне мислення про світ.

Діалектика мислення – неприродженна здатність, досягнення культури що потребує засвоєння. Вміння діалектично пояснити різні явища передбачають не тільки знання теоретичних положень, але й навики тренування. На відміну від діалектичного мислення(вірного) існують форми хибного мислення:

• догматизм (це хибне мислення, яке виникає коли абсолютизується (перебільшується) розсудок та його принципи),
• скептицизм (виникає внаслідок абсолютизації негативного розуму, кредо: не можна віддати перевагу жодному із суперечливих суджень)

Форми скептицизму: самоскептицизм, агностицизм (головна думка – сутність речей не пізнаванна) релятивізм (в пізнанні не має стійкого все у ньому відносне).