Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія

Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія

Гносеологія – це теорія пізнання, що вивчає загальні підстави процесу пізнання і самого знання (пізнавального результату), причому обов’язково в єдності того й іншого. Тобто істина і шлях до неї, – от що знаходиться в центрі уваги теорії пізнання.

Таким чином предметом теорії пізнання виступає сама природа процесу пізнання, його можливості, гносеологічна сторона основної проблеми філософії, тобто співвідношення знання і об’єктивної реальності, умови адекватності, істинності такого співвідношення. Завданням гносеології є відповідь на головне її питання: „що означає пізнати ” і „що таке пізнання ”. Якщо порівняти „будівництво знання з будівництвом будинку, то принципи – це фундамент, форми – будівельний матеріал, а методи – технологія цього будівництва.

Філософію цікавить, якою повинна бути логіка устрою і розвитку світу, щоб таке явище як свідомість було взагалі можливе. Це так звана онтологічна сторона основної проблеми філософії. Також філософію цікавить як повинна бути створена свідомість, щоб вона могла відображати цей світ, тобто реальну дійсність, це гносеологічна сторона основної проблеми філософії. Відповідно філософія розподіляється на онтологію – вчення про буття, і гносеологію – вчення про знання і пізнання.