Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний

Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний

Вивчаючи історію ми пізнаємо її об’єктивну логіку, вивчаючи ж предмет логічно ми реконструюємо його історію. Не можна говорити про суперечливість цих методів між собою тому що вони взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, можна говорити лише про перевагу одного з названих методів що залежить від самого предмету дослідження, у перше чергу від того чи збереглися „сторінки історії” останнього чи ні.

Для того щоб вивчити етапи історії необхідне терпляче і з позиції вивірених на практиці історичних фактів простежити послідовне вирішення модифікацію вихідного протиріччя системи що історично розвивається. У випадку з і історією людини і суспільства при дотриманні вимог конкретного історичного методу вона розгортається як послідовна зміна СЕФ, цивілізації і культур.

Гасло історичного методу є вислів: „ Минуле – ключ до розуміння сучасного” і дедуктивний підхід у ньому домінує над індуктивним.

Гаслом логічного методу виступає: „Сучасне – ключ до розуміння минулого” ну і на перше місце в ньому виходить індуктивний метод.

Історичний і логічний методи присутні і взаємодіють при вивченні будь-якого об’єкту. Прикладом взаємодії цих двох принципів є кипіння води. Послідовність кипіння це історичний принцип, а чому саме вода кипить то логічний принцип.