Вчення Монтеск’є про конституційну державу й поділ влади

Вчення Монтеск’є про конституційну державу й поділ влади

Монтеск є надавав перевагу реформам і законодавству в державі як засобам перетворення дійсності. Але ці засоби можуть бути використані лише тоді, коли в країні функціонує конституційний механізм, тобто коли закони там обов язкові як для громадян, так і для правителів. Якщо в державі такого механізму не існує, то революції проти зловживань і порушень законів правителями є навіть необхідними.

Висуваючи свою теорію поділу влади, він, власне, рекомендував французькій буржуазії наслідувати англійський приклад.

І все ж таки вчення Монтеск є про поділ влади вирізнялося значною новизною порівняно з попередніми концепціями.

По-перше, філософ увів до складу влади, що підлягала розмежуванню, незалежні судові органи. Розглянута ним тріада (законодавчої, виконавчої та судової гілок) із часом стала класичною формулою теорії конституціоналізму.

По-друге, розвиваючи своє вчення про поділ влади, Монтеск є ввів порядок, за яким одна влада зупиняє, врівноважує іншу.

Монтеск є схвалював таку взаємодію гілок влади, вважаючи, що хоча вони певною мірою будуть стримувати, гальмувати одна одну, але в результаті вийде погоджений рух уперед. При цьому гармонійність їхньої взаємодії забезпечуватиметься, на його думку, верховенством законів: сама держава, в якій здійснено поділ влади, реалізує свої функції у правовій формі. Крім того, провідну й визначальну позицію в системі різних гілок влади посідає, згідно з Монтеск є, законодавча влада.

Але теорія поділу влади є теорією компромісу. Тенденція до компромісу з існуючими порядками проходить червоною ниткою через весь твір мислителя, що виражає поміркованість його політико-правової концепції в цілому.