Держава і право у філософсько-етичній думці Стародавнього Сходу
Держава і право у філософсько-етичній думці Стародавнього Сходу
Специфіка правової і політичної свідомості у країнах Давнього Сходу обумовлена такими закономірностями у їх розвитку:
– уявлення про гармонію і порядок базуються на основі сформованого патріархального натурального господарства і панування колективної власності на землю;
– зміст уявлень про право і державу визначені культурною традицією – східною культурною традицією у якій визначальним є:
- ідея пошуку істини,
- ідея космічної єдності світу і людини, гармонії земного з небесним,
- акцент на кінцевій меті життя
В основі східної культури лежить традиціоналізм, а відтак правові і політичні вчення на сході слабо розвивають проблеми особистої свободи особи, прав людини, демократії, багатопартійності, розподілу влад тощо.
В історії країн Давнього Сходу належить шукати початки правової і політичної думки світу, оскільки вчення народів Сходу випередили грецьку суспільно-політичну думку.
Притаманний країнам Давнього Сходу релігійно-міфологічний характер вчень проявлявся у тому, що:
– земні порядки вважали частиною загальносвітових, космічних порядків. Суспільні порядки і приписи санкціоновані Божою волею, відтак вони є незмінними і справедливими;
– на стадії релігійно-міфологічних уявлень і право, і закон ще не є окремою системою норм, а існують як частина релігійно-обрядового порядку приватного, громадського і державного життя;
– правові і політичні вчення також ще не відокремлені від міфів, релігійних вірувань, моральних заборон і повчань прикладного характеру, не сформувалися у відносно самостійну сферу суспільної свідомості;
– Божественне джерело існуючих порядків – основна тема стародавніх міфів соціально-політичного та етико-правового напрямків.
– різне вирішення питання про способи і форми зв’язків божественного начала та земних відносин обумовлені як історичними, так і матеріальними умовами життя різних народів і держав Сходу.