Жан Кальвін

Жан Кальвін

До відомих ідеологів і впливових діячів Реформації належав Жан Кальвін (1509-1564). Однією з центральних ідей Кальвіна була ідея абсолютної визначеності. За його вченням, Бог завчасно твердо визначив одних людей до спасіння та блаженства, інших – до загибелі. Люди безсилі змінити волю Бога, але можуть здогадатися про неї з того, як складається у них життя на землі. Якщо їхня професійна діяльність (а вона визначається Богом) йде успішно, якщо вони побожні й доброчинні, працелюбні й покірні властям, це означає, що Бог є схильним до них.

Із цього вчення випливав насамперед обов’язок кожного цілком присвятити себе своїй професії, бути максимально ощадним і турботливим господарем, зневажати насолоди і марнотратство. У такий спосіб Кальвін дав могутній поштовх процесові формування буржуазної соціально-економічної практики в Західній Європі.

У питаннях про державу Кальвін був досить обережним. Критикуючи феодальну державу, беззаконня та насильство в ній, він, водночас, усяку владу оголошував божественною. Право опору тиранії Кальвін визнавав тільки за підпорядкованими правителеві представницькими установами. Відкрита непокора і повалення тирана допустимі, на його думку, лише тоді, коли використано всі легальні форми боротьби.

Найгіршою формою правління для нього була демократія. Перевагу він віддавав олігархічній організації управління держави.

Кальвіністській доктрині була властива жорстока релігійна нетерпимість до будь-яких інших поглядів і установ, зокрема до селянсько-плебейських єресей. За найменше порушення приписних норм призначалися тяжкі покарання аж до смертної кари.

Політична ідеологія Кальвіна відіграла в історії певну роль. Вона суттєво сприяла здійсненню першої буржуазної революції в Західній Європі – революції в Нідерландах. На її основі виникли республіканські партії в Англії та Шотландії.