Поняття соціального захисту населення. Пріоритетні напрямки розвитку соціального захисту в Україні

Поняття соціального захисту населення. Пріоритетні напрямки розвитку соціального захисту в Україні

Соціальний захист населення – це система заходів правового, соціально-економічного та організаційного характеру, що гарантується і реалізовується державою для забезпечення гідного життя, тобто матеріальної забезпеченості на рівні стандартів сучасного розвитку суспільства і вільного розвитку людини.

Система соціального захисту в широкому сенсі – це система правових, соціально-економічних і політичних гарантій, що представляють умови для забезпечення засобів існування:

• працездатним громадянам – за рахунок особистого трудового вкладу, економічної самостійності та підприємництва;
• соціально вразливим верствам – за рахунок держави, але не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму.

Соціальний захист являє собою, з одного боку, функціональну систему, тобто систему напрямків, за якими вона здійснюється, а, з іншого – інституціональну, тобто систему інститутів, її забезпечують (держава, профспілки та інші громадські організації).

Соціальний захист повинна охоплювати наступні напрямки:

• забезпечення членам суспільства прожиткового мінімуму і надання матеріальної допомоги тим, кому в силу об’єктивних причин вона необхідна, захист від чинників, що знижують життєвий рівень;
• створення умов, що дозволяють громадянам безперешкодно заробляти собі кошти для життя будь-якими не суперечать закону способами;
• забезпечення сприятливих умов праці для найманих працівників, захист їх від негативних впливів індустріального виробництва;
• забезпечення екологічної безпеки членів суспільства;
• захист громадян від злочинних посягань;
• захист громадянських і політичних прав і свобод, що відповідають принципам правової, демократичної держави;
• створення умов, що виключають збройні соціальні і міжнаціональні конфлікти;
• захист від політичного переслідування та адміністративного свавілля;
• забезпечення свободи духовного життя, захист від ідеологічного тиску;
• створення сприятливого психологічного клімату в суспільстві в цілому, в окремих осередках і структурних утвореннях, захист від психологічного пресингу;
• забезпечення максимально можливої стабільності громадського життя.

Пріоритетні напрямки розвитку соціального захисту в Україні

Соціальний захист – це комплекс організаційно-правових та економічних заходів щодо забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.

В Україні соціальний захист здійснюється в таких організаційно-правових формах: державне соціальне страхування робітників і службовців, прирівняних до них осіб та їх сімей; соціальне страхування; додаткові форми соціального страхування за рахунок коштів окремих підприємств, фондів, творчих спілок. Найважливішим видом соціального захисту є пенсії (за віком, через інвалідність, за вислугу років, у разі втрати годувальника) і допомоги (через тимчасову непрацездатність, за вагітністю і пологами, на дітей малозабезпечених сімей, багатодітних і одиноких матерів, на оплату проїзду в санаторії тощо)

Сучасними пріоритетами вдосконалення системи соціального захисту безробітних в Україні є: удосконалення нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення та у сфері соціального захисту безробітних на страхових засадах; надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітним за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; створення стабільних фінансових засад соціального захисту населення від безробіття, зміцнення інституційної спроможності державної служби зайнятості та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття щодо забезпечення соціального захисту населення від безробіття.

З метою ефективного використання існуючого потенціалу вільних робочих місць, зменшення тривалості пошуку роботи незайнятим населенням у передбачається: забезпечити інформування та консультування населення, зокрема, шляхом організації роботи консультаційних пунктів в сільрадах, райдержадміністраціях, податкових інспекціях; впровадити систему автоматизованих консультацій

Для забезпечення додаткових гарантій зайнятості та розширення можливостей працевлаштування незайнятих працездатних громадян, особливо тих, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, передбачається: бронювання робочих місць на діючих підприємствах відповідно до законодавства; надання дотацій роботодавцям для працевлаштування безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних відповідно до потреб ринку праці і вимог роботодавців використовуються наступні заходи: удосконалення профорієнтаційної роботи та професійного навчання безробітних громадян за професіям та спеціальностям з урахуванням потреб ринку праці та вимог вдосконалення системи інформаційної підтримки державної політики зайнятості, збору та аналізу інформації про стан ринку праці та діяльність державної служби зайнятості.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено працевлаштування окремих категорій безробітних, з відшкодуванням роботодавцям оплати праці цих громадян із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Дієвою формою підтримки молодіжної зайнятості стало працевлаштування молодих безробітних громадян шляхом надання роботодавцю дотацій.

Питання тимчасової зайнятості молоді, а також учнів та студентів у вільний від навчання час, вирішується спільно з органами місцевої влади та молодіжними організаціями. З метою тимчасового працевлаштування та одержання матеріальної підтримки службою зайнятості разом із місцевими органами влади організовуються громадські роботи.