Як писати тези
Як писати тези
Попередження: тези на конференціях – це не план курсової роботи і не список основних положень. Тези – це маленька, але амбітна і самодостатня стаття!
1. Тема
Із чого починається робота над тезами та доповіддю З вибору теми, зрозуміло. По-перше, тема тез має відповідати тематиці конференції і містити щось нове. Краще не брати тему, на яку існує сотня досліджень.
По-друге, вона має бути в міру вузькою: вам потрібно робити доповідь на 10-15 хвилин, і вмістити у цей час усе на світі навряд чи вийде. Доповідач зазвичай розривається між прагненням викласти глобальні висновки та необхідністю наводити конкретні приклади. У поганих тезах конкретні приклади або відсутні, або бовтаються де-небудь збоку отаким бантиком. У гарних тезах глобальні висновки виконуються на основі аналізу конкретних прикладів. Виклад глобальних ідей без конкретного аналізу виглядає бездоказовим. Аналіз матеріалу без загальної ідеї виглядає шкільним переліченням фактів.
Тепер найскладніше. Не піти убік від теми та дотримати логіки її розвитку.
2. Назва
Не бійтеся конкретних і простих назв.
Не варто намагатися впхнути у назву весь перший абзац своєї роботи.
З гарної назви відразу зрозуміло, про що піде мова.
Назва має відповідати змісту.
3. Структура роботи
Найважче – це перше речення роботи. У ньому потрібно відповістити на просте запитання: «Чому те, що я буду писати далі, важливо». Зазвичай пишуть про те, що така-то проблема є важливою, тому що про неї мало хто писав. Або писали дуже багато відомих учених, але ви в ній побачили те, чого не бачили вони. Або застосували відомий метод на невідомих об’єктах і одержали значимі результати. Значимі – тобто такі, що відрізняються від звичайних і здатні вплинути на подальший розвиток гіпотези. Це називається «наукова новизна». Роботи без наукової новизни є рефератами. Тобто якщо ви просто перелічили, які бувають точки зору на якусь проблему в різних учених – це погано. Якщо вам вдалося якось їх систематизувати, виділити закономірності, описати причини – уже краще, є елемент самостійної роботи. Але така робота однаково програє роботі, у якій є самостійне дослідження матеріалу.
Не бійтеся позначити у введенні, що саме ви збираєтеся робити: «у даній статті ми розглянемо», «наша робота присвячена» і т.ін. Це дуже гарні і зручні обороти. До речі, вони допомагають чітко задати тему роботи.
Якщо у роботі менше 10 000 знаків (зокрема, обсяг тез для конференції «Перший крок у науку» до 5000 знаків), вступ не має перевищувати 1 абзацу і не повинен містити зміст усіх робіт, які були коли-небудь написаних на вашу тему. Погане введення – те, що займає дві третини усього тексту та містить загальні слова про важливість тієї конкретної науки, якою ви займаєтеся («Фізика – це найважливіша з природознавчих наук, основа техніки!»). Тобто, вступ має бути чітким, конкретним і маленьким. Ті, хто буде читати або слухати вашу роботу, самі знають про важливість тієї науки, якою ви займаєтеся: вони теж нею займаються . А «лірика» суперечить жанру наукової статті.
Текст роботи має бути чітко структурованим, положення – підкріплені прикладами, приклади – їх аналізом. Не зловживайте прикладами: на кожне положення досить 1-2.
Висновок має підсумувати висновки, зроблені на підставі аналізу прикладів. Або відповідати на запитання «Чому це все важливо». Іноді говорять, що висновок – це вступ, написаний іншими словами та у минулому часі (тобто «У нашій роботі ми розглянемо…» – «Таким чином, ми розглянули… довели… обґрунтували… проаналізували… і т.ін. »). Але краще вже такий висновок, ніж ніякого. У висновку не має бути нових положень або прикладів: воно підбиває підсумок уже написаній роботі.
Не потрібно писати назви розділів “Вступ” і “Висновок” у самому тексті: це ж не монографія, у роботі на 2 сторінки така структура виглядає смішно.
4. Оформлення роботи
Головне правило тут – чітко дотримуватися вимог оргкомітету. Наприклад, якщо оргкомітет просить вас оформити текст 12 шрифтом Times New Roman з полуторним інтервалом, то ці дивні люди дійсно хочуть, щоб текст, присланий вами, був оформлений 12 шрифтом Times New Roman з полуторним інтервалом! І поля мають бути не 0,5 см, а 1,5, 2 або 3! І вони дійсно за цим стежать! Оскільки ці дивні люди готують потім макет, і їм простіше відмовити неправильно оформленим тезам, ніж займатися їх переоформленням.
Тези, оформлені за правилами, – це не тільки вимоги гарного тону. Це перший показник того, що починаючий дослідник уміє читати та правильно осмислювати інформацію. Про які наукові пошуки можна говорити з людиною, яка виявилася не здатною правильно зрозуміти фразу «виноски не допускаються» або «об’єм – не більше 7 сторінок» Така робота має бути відхилена.
Текст має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних і стилістичних помилок. Сумно, що доводиться говорити про це окремо.
Зазвичай оргкомітет обумовлює, які шрифти можна або не можна використовувати.
Прописна істина: у всіх цитат має бути зазначене джерело. Джерело цитати обов’язково включає номер тієї сторінки тієї книги, звідки вона взята. Потрібно вказати й назву, і том, і рік його видання, і номер сторінки. Уявіть, що це очевидно далеко не всім…
Текст, процитований без лапок і посилань, є украденим текстом. Тобто це плагіат.
Посилання на інтернет-сайти мають бути оформлені. Ми не вимагаємо повного оформлення, але адреси сайтів повинні бути зазначені.
Вікіпедія не є науковим джерелом! Це означає, що посилатися на неї як на наукове джерело не можна.
І останнє: не чекайте останньої ночі напередодні дедлайна. Якщо тези на конференцію приймають через автоматичну систему, то саме в останню ніч із нею саме у вас що-небудь трапиться: зависне під напливом бажаючих сайт; вилетить інтернет; закінчаться гроші на рахунку вашого провайдера; в 23.59 ви примудритеся прикріпити не той файл… Загалом, краще не тягти й спокійно відправити роботу хоча б за 1 день до дедлайна.
А роботи після дедлайна на поважаючих себе і престижних конференціях не приймаються.
5. Посилання
Якщо об’єм тез – 2 сторінки, то бібліографія не повинна займати навіть половину сторінки (так, є наукові традиції, де це норма, але ми говоримо про середньостатистичну роботу для середньостатистичної студентської конференції). Якщо ви захочете перечислити всі роботи, написані по вашій темі, місця на власну роботу у вас не залишиться. Тому обмежтеся 1-2 найважливішими. У принципі, у тезах на 2 сторінки бібліографія не має перевищувати 5 пунктів.
Зверніть увагу, що ВІКІПЕДІЯ не є науковим джерелом! Це означає, що посилатися на неї не можна.