Функції лобіювання

Функції лобіювання

До найбільш
розповсюджених функцій інституту лобізму відносять комунікативну, посередницьку,
інформаційну, прогностичну, контрольну, функцію організаційного забезпечення плюралізму
суспільних інтересів та експертну функцію. Ключовими функціями лобізму є саме комунікативна
та посередницька функції.

Комунікативна
функція забезпечує обмін інформацією та спілкування між носіями влади та групами інтересів.

Посередницька
функція полягає в представленні інтересів певних груп та досягненні певного компромісного
рішення при прийнятті управлінських рішень.

Інформаційна функція лобізму полягає в донесенні
необхідної аналітичної інформації до відповідних суб’єктів про статус справ у тих
чи інших галузях суспільного життя, про ставлення певних груп інтересів до тих чи
інших питань.

Прогностична функція лобізму виявляється в тому,
що лобісти, забезпечуючи органи державної влади та керівництво компаній і організацій
великим обсягом інформації, сприяють більш точному прогнозуванню розвитку подій.

Контрольна функція лобізму полягає в постійному
нагляді за прийняттям управлінських рішень суб’єктами владних повноважень. Ця функція
дає можливість здійснювати коригування управлінських рішень ще у фазі їх розробки.

Функція упорядкування плюралізму суспільних
інтересів виражається в зіставленні інтересів та визначенні пріоритетів.

Експертна функція полягає в підборі та опрацюванні
всієї необхідної аналітичної інформації та доведенні її до відома влади, розробленні
юридичних аспектів підготовки відповідного рішення. «У Німеччині, наприклад, і у
законотворчій процедурі, і в питаннях регулювання лобізму превалює якраз експертна
функція лобістських об’єднань. У США першими лобістами були так звані «кореспонденти»,
які приїжджали зі штатів слідом за першими ще недосвідченими конгресменами, щоб
давати їм консультації і нагадувати про зобов’язання перед виборцями штату і спонсорами
кампанії».