Системи управління та її склад

Системи управління та її склад

Система управління — це форма реаліза­ції взаємодії й розвитку відносин управління,
ви­ражених у законах і принципах менеджменту, а також у меті, функціях, структурі,
методах і процесі управління

Кожна система управління складається
з двох взаємопов’язаних підсистем: управляючої
підсистеми або суб’єкта управління
(тобто того, хто управляє) та керованої підсистеми або об’єкта управління (того, ким управляють).

До
управляючої підсистеми належать усі елементи, що забезпечують процес управління,
тобто цілеспрямованого впливу на колективи людей, зайнятих у керованих системах.

Від
всебічного вивчення специфіки суб’єктів управління значною мірою залежить ефективність
управління, яка досягається розмежуванням або об’єднанням функцій, визначенням мети
на тому чи іншому етапі розвитку, запобіганням дублювання функцій тощо.

Головною
кінцевою метою системи управління є не особиста діяльність, а організація та забезпечення
належного стану її об’єкта. Останній може розглядатись двояко:

–
як організована підсистема управління;

–
як об’єктивні явища, процеси матеріального світу, що підлягають впливу, перетворенню
та використанню.

Зміни
в об’єктах зумовлюють етапи розвитку системи управління та оцінку ефективності її
функціонування. Тому об’єкт управління володіє властивістю певною мірою впливати
на управлінську діяльність за кінцевими результатами.

Більше
того, об’єкт управління визначає стан функціонування суб’єкта, впливаючи на його
побудову, організацію діяльності, вибір цілей, використання комплексу засобів їх
досягнення.

Система
управління складається із декількох однорідних груп елементів (технічних, технологічних,
організаційних та соціальних).

Технічні
елементи – збалансований комплекс окремих видів технічного обладнання спеціальних
засобів.

Технологічні
елементи – це елементи, що визначають розподіл політичної або духовної діяльності,
матеріального виробництва на етапи, стадії, процеси. Як правило, такі елементи –
це набір правил і норм, що визначають послідовність операції у процесі певного виду
діяльності та управління ними.

Організаційні
елементи – це елементи, які безпосередньо через розробку структури управління, відповідних
інструкцій, положень та інших нормативних документів визначають раціональне використання
технічних засобів, предметів праці, інформації, трудових та матеріальних ресурсів.

Економічні
елементи – це сукупність господарських та фінансових процесів, операцій та зв’язків.

Соціальні
елементи – сукупність соціальних відносин, що створюються в результаті спільної
діяльності соціальних груп.

Прикладом
системи управління є органи державної податкової служби, які складаються з великої
частини специфічних у функціональному та організаційному відношеннях підсистем:
податкова міліція, підрозділи, що займаються документальними перевірками дотримання
податкового законодавства, податковими розслідуваннями, примусовим стягненням податків
відповідно до норм чинного законодавства, а також підготовкою та підвищенням кваліфікації
кадрів. Ці підсистеми функціонують і структуровані згідно з особливостями завдань,
що виконуються та методів, що при цьому використовуються.