Засоби вирішення конфліктних ситуацій за К. Томасом
Засоби вирішення конфліктних ситуацій за К. Томасом
Стратегія виходу з конфлікту являє собою
основну лінію поведінки опонента під час розв’язання конфлікту
Виділяють п’ять основних стратегій (за К.
Томасом): суперництво; компроміс; співробітництво; уникання; пристосування.
Стиль конкуренції застосовують зазвичай люди активні та схильні до вирішення конфліктів шляхом,
який видається їм найзручнішим. Така особистість не зацікавлена у співпраці з
іншими людьми, але здатна приймати вольові рішення. Тобто така людина прагне насамперед
задоволення власних інтересів за рахунок інтересів інших, змушує їх прийняти
своє вирішення проблеми.
Стиль уникання реалізується тоді коли особистість не відстоює власних інтересів, не співпрацює
з іншими з метою вирішення проблеми або просто ухиляється від вирішення
конфлікту. Цей стиль можна використовувати, коли проблема, якої торкаються, не
дуже важлива для людини, коли вона не хоче тратити сили на її вирішення, чи
коли вона відчуває, що, знаходиться в безнадійному положенні
Стиль пристосування означає, що особистість діє спільно з іншою людиною, навіть не намагаючись
відстоювати власні інтереси. Особистість, яка застосовує стиль пристосування,
не ухиляється від вирішення проблеми, а діє спільно з опонентом, погоджуючись
на його варіант розв’язання конфлікту. Такий стиль можна застосовувати у тих
випадках, коли проблема видається не дуже значущою, коли є бажання зберегти
добрі стосунки з іншими людьми.
Для
стилю співробітництва характерна активна робота з вирішення проблеми,
яка поєднує бажання максимально задовольнити як свої власні інтереси, так і
інтереси іншої сторони. Такий підхід потребує зазвичай багато часу та зусиль,
але дає змогу виявити і максимально врахувати приховані інтереси обох сторін.
Стиль компромісу полягає в тому, що кожна із сторін поступається частиною своїх інтересів,
очікуючи того самого від іншої сторони. Компроміс також вимагає певних зусиль,
але, на відміну від співробітництва, не дає змоги виявити всі приховані
інтереси, обмеживши рішення лише тих проблем, про які опоненти вважають за
потрібне говорити.