Структура та функції політичного конфлікту
Структура та функції політичного конфлікту
Політичний конфлікт – це зіткнення, протиборство різних соціально – політичних сил, суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси, пов’язані з боротьбою за здобуття або утримання влади, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів і цінностей.
Порівняно з усіма іншими видами конфліктів, політичний конфлікт має свою специфіку: його домінантою є боротьба за владу. Якщо влада передається не в спадщину, то вже виникає конфлікт між людьми за право зайняти владні позиції.
Структура:
- об’єкт політичного конфлікту – певна сфера реального життя, коло суспільних, організаційних і міжособистісних відносин в яких між людьми виникають протиріччя
- предмет – конкретне спірне питання яке необхідно вирішити, підчас взаємодії людей або груп пов’язаних між собою відносинами залежності
- опоненти – безпосередні учасники політичного конфлікту
- конфліктні відносини і дії
- способи конфлікту
До позитивних функцій конфлікту належать:
1) регулятивно-розвивальна – конфлікт не дає застигнути, зупинитися, спонукає до змін, до розвитку, відкриває дорогу новому, яке може вдосконалити і стабілізувати внутрішній світ, відносини, систему;
2) інформаційно-об’єднувальна – під час конфлікту люди краще пізнають себе та один одного, конфлікт стимулює рефлексію та розуміння;
3) згуртування та структурування – конфлікт сприяє структуруванню соціальних груп, створенню організацій, згуртуванню груп та колективів;
4) стимулювання активності – конфлікт підвищує активність людей, знімає “синдром покори”;
До негативних функцій конфлікту належать:
1) встановлення стереотипів та руйнівних форм самореалізації особистості шляхом маніпулятивного самоствердження і досягнення бажаного “обхідним шляхом”;
2) погіршення психологічного клімату в колективах і руйнування міжособистісних стосунків;
3) зниження привабливості праці, що призводить до зниження її продуктивності;
4) неадекватність, насамперед у сприйманні проблеми та учасників конфлікту;
5) наростання конфронтації, яка затягує людей у боротьбу і примушує їх прагнути більше до перемоги, ніж до розв’язання проблем та пошуку альтернативи;
6) збільшення матеріальних та емоційних затрат на розв’язання конфлікту.