Цивілізаційні конфлікти майбутнього за С. Хантигтоном
Цивілізаційні конфлікти майбутнього за С. Хантигтоном
Хантінгтон стверджує, що географічне сусідство цивілізацій нерідко призводить до їх протистояння і навіть конфліктів між ними. Ці конфлікти зазвичай відбуваються на стику або аморфно окреслених рубежах цивілізацій. Іноді ці конфлікти можна передбачати виходячи з логіки розвитку і взаємодії цивілізацій.
- Цивілізації – це великі конгломерати країн, що володіють певними загальними визначальними ознаками (культура, мова, релігія і т. д.).
- Цивілізації, на відміну від країн, зазвичай існують довгий час – як правило, понад тисячоліття;
- Після виникнення найбільш ранніх цивілізацій (Древній Єгипет, Стародавній Шумер, Вавилон, Стародавній Китай, Стародавня Індія), протягом майже трьох тисячоліть між ними не було ніяких контактів
- Кожна цивілізація бачить себе найважливішим центром світу і представляє історію людства відповідно цього розуміння;
- Західна цивілізація виникла в VIII-IX століттях нашої ери. Вона досягла свого зеніту на початку XX століття. Західна цивілізація зробила вирішальний вплив на всі інші цивілізації;
Список цивілізацій:
– Західна цивілізація
– Ісламська цивілізація
– Індуїстська цивілізація
– Синськая цивілізація
– Японська цивілізація
– Латиноамериканська цивілізація
– Православна цивілізація або Російський Світ
– Африканська цивілізація
– Буддистська цивілізація
У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть неідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями. Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.
Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:
На макрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках:
– різних держав;
– однієї держави;
На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають:
– проблеми впливу на формування глобальної політики;
– питання військової, економічної могутності;
– дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;
– проблема культури.
Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур поєднані ідеологією чи історичними обставинами можуть:
а) розпадатися, як Радянський союз, Югославія та Боснія;
б) існувати в умовах підвищеної напруги, як Україна, Індія, Нігерія, Судан
Зіткнення цивілізацій стане домінуючим фактором світової політики. Лінії розламу між цивілізаціями – це і є лінії майбутніх фронтів. Прийдешній конфлікт між цивілізаціями – завершальна фаза еволюції глобальних конфліктів у сучасному світі.
Цивілізація являє собою деяку культурну сутність. Села, регіони, етнічні групи, народи, релігійні громади – усі вони володіють своєю особливою культурою, що відбиває різні рівні культурної неоднорідності.
Зіткнення цивілізацій неминуче тому, що:
- по-перше, розходження між цивілізаціями
- по-друге, світ стає більш тісним.
- по-третє, процеси економічної модернізації і соціальних змін в усьому світі розмивають традиційну ідентифікацію людей з місцем проживання, одночасно слабшає і роль нації-держави як джерела ідентифікації.
- по-четверте, ріст цивілізаційної самосвідомості диктується роздвоєнням ролі Заходу.