Нововавилонське царство. Правління Навуходоносора 2
Нововавилонське царство. Правління Навуходоносора 2
У 626 році до нашої ери в Вавілонії спалахнуло повстання проти ассірійського панування, на чолі його стояв халдейський вождь Набопаласар. Спочатку він зміг встановити свою владу лише на півночі Вавилонії, відновивши традиційний союз халдейських племен з Еламу; Набопаласар осадив Ніппур, але взяти його не вдалося. Незабаром Вавилон приєднався до Набопаласара і він заснував Нововавилонського династію. Таким чином, на всьому Близькому Сході залишилися тільки три могутні держави: Мідія, Вавилон і Єгипет. Навесні 605 року до н.е. Набопаласар передав командування армією своєму синові Навуходоносорові 2. Він продовжував військові походи і захопив фінікійське місто Аскалон, а згодом підкорив собі Північну Аравію. У цей же час проти Вавілонії повстала Іудея. У 597 р. до н.е. Навуходоносор осадив і взяв Єрусалим, повівши в полон близько 3.000 його жителів. Через 8 років єгиптяни захопили деякі фінікійські міста і спонукали Іудею до нового повстання. Після дворічної облоги вавілоняни взяли Єрусалим. Іудейське царство було ліквідовано.
Правління Навуходоносора 2 було часом економічного розквіту і культурного відродження Вавілонії. Вавилон перетворився в найбільше місто на Стародавньому Сході з населенням близько.
Одним з чудес світу вважалися також висячі сади, що спочивали на високих кам’яних стінах, що тримали ґрунт і екзотичні дерева. Ці сади призначалися для дружини Навуходоносора Амітіди, що нудьгувала по рідних місцях гірської Мідії.
За Навуходоносора 2 Вавилон перетворився в могутню міцність. Він був обнесений подвійною стіною, висота яких досягала 14 метрів. Місто оточувало глибокий і широкий рів з водою.
Після смерті Навуходоносора 2, після довгої міжусобної боротьби до влади прийшов Набонід (556-539 р. до н.е.), що походив з родини арамейського вождя.
Незважаючи на те що Навуходоносор провів усе життя у військах, у своїх написах він хвалився майже виключно мирними досягненнями – будівництвом храмів і каналів. У вавілонських палацах того періоду не знайдено жодного рельєфу з військовими сценами (цим же відрізнялися написи і рельєфи наступників Навуходоносора, серед яких теж були цілком щасливі полководці – така була офіційна ідеологія халдейської Вавилонії).