Реформування інших форм безпосередньої демократії в Україні

4. Реформування інших форм безпосередньої демократії в Україні

Українське законодавство, крім розглянутих вище, встановлює
й інші форми безпосередньої демократії в нашій державі. Так, до форм безпосередньої
демократії, закріплених у чинному законодавстві України, належать: збори, мітинги,
походи, демонстрації (ст. 39 Конституції України); загальні збори громадян, місцеві
ініціативи, громадські слухання (ст. ст. 8, 9, 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р..

Збори громадян – це форма безпосередньої демократії,
що передбачає мирні зібрання громадян України, без зброї, для вирішення певних питань.
Законодавство України передбачає збори громадян
України:

1) за місцем їх проживання;

2) за місцем їх трудової діяльності
або навчання;

3) збори об’єднань громадян;

4) збори виборців;

5) збори з метою утворення
ініціативних груп для реалізації права вимоги референдумів.

Загальний порядок проведення зборів визначається Постановою
Верховної Ради України, якою затверджене «Положення про загальні збори громадян
за місцем проживання в Україні» від 17 грудня 1993 р. Так, загальні збори громадян за місцем проживання скликаються
у селах, селищах, мікрорайонах, житлових комплексах, кварталах, будинках, на вулицях
та в інших територіальних утвореннях у міру необхідності, але не менш як один раз
на рік. Вони є правомочними за умови участі в них більше як половини громадян, які
проживають на даній території. У роботі зборів мають право приймати участь громадяни,
які досягли 18 років і постійно проживають на даній території, а також депутати,
представники державних органів, трудових колективів, об’єднань громадян. Не можуть
брати участі в цих зборах психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними,
особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, а також особи, які за рішенням
суду перебувають у місцях примусового лікування.

Рішення прийняті зборами, в межах чинного законодавства,
обов’язкові до виконання органами територіальної самоорганізації громадян та безпосередньо
громадянами.

Збори громадян правомочні обговорювати різні питання
політичного, соціально-культурного і виробничого характеру, пов’язані з виборами,
обговоренням проектів законодавчих актів і рішень державних і місцевих органів тощо.

Мітинг – (англ.
meeting – збори, засідання, зустріч) мірні публічні зібрання громадян з метою виявлення
свого ставлення до внутрішньої або зовнішньої політики держави, органів державної
влади або місцевого самоврядування, внутрішніх або міжнародних подій, які висувають
вимоги щодо проведення цієї політики або вживання заходів, пов’язаних з певними
подіями. Право на мітинги – це суб’єктивне право кожного громадянина оперативно
висловлювати власну позицію до того чи іншого питання суспільного життя країни.

Право на мітинги регулюється, головним чином, Указом
Президії Верховної Ради УРСР «Про відповідальність за порушення встановленого порядку
організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» від
3 серпня 1988 р., Постановою Верховної Ради України «Про невідкладні заходи по зміцненню
законності і правопорядку в республіці» від 29 листопада 1990 р. та рішеннями місцевих
органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Похід – це один
із виявів безпосередньої демократії, що відбувається у рухомій формі за визначеним
маршрутом і передбачає широке пропагування політичних настроїв громадян. Сутність
його полягає у масовому виявлення політичних або інших настроїв, вподобань і поглядів
шляхом проходження (просування) громадян по вулицях, проспектах, площах, скверах,
парках та інших місцях перебування фізичних осіб, розташування органів державної
влади та органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, представництв
іноземних держав, підприємств, установ, організацій тощо.

Порядок проведення походів встановлюється місцевими
органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Демонстрація (лат. demonstration
– показ) – це форма безпосередньої демократії, зміст якої передбачає публічне й
масове виявлення політичних настроїв народу країни. Сутність її полягає у масовому
виявленні політичних настроїв підтримки, протесту, солідарності або обурення тощо.
Демонстрації проводяться шляхом маніфестацій, страйків та інших колективних заходів.

Порядок проведення демонстрацій встановлюється місцевими
органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За порушення встановленого порядку проведення зборів,
мітингів, походів, демонстрацій винні особи можуть притягуватися до юридичної відповідальності.
Загалом варто підкреслити, що право на збори,
мітинги, походи і демонстрації, що зафіксоване у ст. 39 Конституції України
стосується лише громадян України.
Тобто в цій нормі формулюється обмеження, щодо певної можливості стосовно іноземців
та осіб без громадянства.

Вітчизняне право
на збори, мітинги, походи і демонстрації носить сповіщальний характер, оскільки
формулюється вимога «завчасного сповіщення», яка гарантує владі можливість втручання
у процес їх призначення і проведення.

Окрім цього варто звернути увагу на той факт, що збори, мітинги, походи і демонстрації мають носити
виключно мирний характер. А також на обмеження цього права. Ці обмеження встановлюються судом на підставі
закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту
прав і свобод інших людей.

Відповідальність за порушення встановленого порядку
організації і проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій передбачається
Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Закон України «Про місцеве самоврядування
в Україні» від 21 травня 1997 р., дає розуміння наступним формам безпосередньої
демократії, які здійснюються в Україні на місцевому рівні:

Загальні збори громадян – це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань
місцевого значення. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої
участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян
враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення
загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом
територіальної громади.

Місцева ініціатива – це право
членів територіальної громади ініціювати розгляд у відповідній раді будь-якого питання,
віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи
на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або
статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому
порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю
членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з
питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку,
встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної
громади.

Громадські слухання – це право територіальної громади зустрічатися з депутатами відповідної ради та
посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади
можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого
значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Таким чином, розглянувши поняття,
форми та процес удосконалення народного волевиявлення в Україні необхідно визнати,
що з метою приведення у відповідність з Конституцією України чинного Українського
законодавства, яке стосується здійснення окремих форм безпосередньої демократії
необхідно:

1. Розробити і прийняти в новій редакції Закон України
«Про місцеві референдуми в Україні».

2. Кодифікувати виборче та референдне законодавство
прийнявши Кодекс України про вибори і референдуми.

3. Підготувати та прийняти Закон України «Про порядок
організації та проведення громадянами України зборів, мітингів, походів і демонстрацій».

4. Підготувати та внести відповідні доповнення до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р., які б чітко визначали правила організації та проведення загальних зборів,
місцевих ініціатив та громадських слухань у територіальних громадах країни.