Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Предмет права Європейського Союзу


5. Предмет права Європейського Союзу

Предмет права ЄС – це ті суспільні відносини, які воно регламентує.

У західній доктрині зміст права Європейського
Союзу за предметом регулювання прийнято поділяти на дві частини: інституційне і
матеріальне право.

Предметом інституційного права є сам Європейський Союз як інтеграційна
організація, статус його керівних органів (інститутів). Наприклад, правила які регламентують
порядок формування Європейського парламенту або юрисдикцію судів Євросоюзу.

В інституційному праві йдеться
головним чином про проблеми політичної, адміністративної та юридичної організації
Європейського Співтовариства. Це, по-перше, норми щодо статусу, функцій та повноважень
численних органів і інституцій ЄС. Зокрема, до таких органів належать такі політичні
органи — Європарламент, Європейська Рада та Європейська Комісія, а також консультативні
установи політичного або адміністративного характеру, судові та контрольні інстанції
(Суд першої інстанції, Судова та Рахункова палати).

По-друге, інституційне право включає норми щодо джерел права в ієрархії юридичних
актів у рамках ЄС, договорів та угод, регламентів, директив та рішень. Крім цього,
сюди належать норми, що регулюють відносини і поєднання юридичного режиму ЄС із
внутрішніми юридичними режимами країн — членів ЄС.

Матеріальне право – це право, що створюється Європейським
Союзом та має за предмет регулювання ті суспільні відносини, які складаються на
його території між громадянами, юридичними особами, державами-учасницями й іншими
суб’єктами. Наприклад, митне або кримінальне законодавство Євросоюзу виступають
джерелами його матеріального права.

Матеріальне право Європейського Союзу неоднорідне за своїм характером і включає
норми різних галузей (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, аграрне),
у тому числі й ті норми, які традиційно відносяться до процесуального права (цивільно-процесуальні,
кримінально-процесуальні тощо).

Матеріальне право включає норми, які регулюють поведінку і діяльність індивідів та соціумів у
різних галузях права, що належать до сфери дії європейських договорів. Таким чином,
йдеться про звід норм, що становить економічне право ЄС, мета якого
сформувати на всій території країн членів ЄС єдиний внутрішній ринок з вільним
рухом людей, товарів, послуг та капіталів. У цілому матеріальне європейське право
встановлює:

  1. норми, що визначають режим економічних
    свобод, які діють стосовно різних учасників життя ЄС: конкретну організацію вільного
    руху фізичних осіб, майна; заборони дискримінації між країнами
    членами ЄС; заборони дій, що суперечать принципам здорової конкуренції тощо;
  2. принципи і норми здійснення загальних
    економічних за­ходів і дій у країнах-учасницях ЄС.

Матеріальне європейське право пов’язане з вивченням чинних
в ЄС норм, які стосуються різних юридичних дисциплін і належать до компетенції ЄС
та інтегровані у внутрішнє право країн ЄС. Так поступово сформувалися спеціалізовані
розділи європейського права: європейське торговельне, сімейне, соціальне, а також
сільськогосподарське, банківське, транспортне право тощо.

Отже, матеріальне європейське право це предметне, чинне, щоденно застосоване право майбутньої єдиної Європи.

Матеріальне
право прийнято також називати
європейським правом, а інституційне право правом
Європейського Союзу.

Поділ на право ЄС та європейське право є доволі умовним та вторинним за практичним
змістом. Однак для дефініційної точності слід розуміти європейське право як європейський
правовий простір, а право ЄС — як особливий правовий порядок, створений у рамках
функціонування Європейських Співтовариств, Спільної зовнішньої політики та політики
безпеки Європейського Союзу, а також політики у сфері юстиції та внутрішніх справ.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+