1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу : «культурно-історичний тип» (Н. Данілевский), «висока культура» (О.Шпенглер), «локальна цивілізація»(А.Тойнбі) «культурна суперсистема» (П.Сорокін). 2. Культурно-історичний підхід і його роль в розвитку політичної глобалістики: Н.Данилевський, А.Тойнби, О.Шпенглер, П.Сорокін. Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях

1. Соціальне прогнозування і моделювання. Особливості глобального моделювання

1. Футурологія як наукове знання щодо перспективи соціальних процесів: природа, характерні риси та етапи її становлення 2. Ідеї технократизма як одно з найважливіших напрямів глобального прогнозування. Концепції «технократичного оптимізму» і індустріалізму в 60-і роки XX ст. (У.Ростоу, Джоуль Гелбреэйт, З.Бжезинський та ін.). 3. Основні сценарії і проекти Римського клубу

Вплив глобального характеру проблеми війни і миру на різні сфери життєдіяльності суспільства. Принципи мирного співіснування і створення системи взаємної і загальної безпеки

1. Сутність глобальних проблем, їх критерії і відмінність від інших проблем 2. Принципи класифікації глобальних проблем

1. Основні етапи становлення глобалістики і їх особливості 2. Сучасна глобалістика і особливості її формування в XX ст.