6. Вестфальська система
Вестфальська система
Геополітична епоха, початок якої поклала
Вестфальська система міжнародних відносин, відображала нові – у порівнянні з середньовіччям
реалії. Великі географічні відкриття не тільки змінили уявлення європейців про світ,
а й перетворили європейську історію у світову: з’являються колонії і починається
боротьба за поділ світу.
У результаті Реформації і особливо Тридцятилітньої війни, яка політично закріпила підсумки релігійних реформ,
відбувся фактичний розпад Священної Римської імперії і почався процес формування
національних держав. Ті, хто досяг успіху на цьому Франція, Англія, Іспанія, Швеція,
і стали головними центрами сили в Європі. Виникаючі національні держави стверджували
новий принцип кордонів, які починали проводитися на природно-географічному і мовній
ознак. У зовнішній політиці на зміну династичному принципом поступово приходить
національно-державний.
Ці принципи сформували глобальне геополітичне
поле, в рамках якого проходила боротьба головних центрів сили протягом 150 років
– до тих пір, поки усталена система світової політики не була підірвана Французькою
революцією. У рамках цього поля, звичайно, безперестанку відбувалися різні зміни,
але всі вони носили внутрішньосистемний характер.
Так, з плином часу зміцнили свої позиції
Англія і Франція. Поступово перші колоніальні держави з’являються в Іспанії та Португалії.
Повільно, але вірно посилювалася Пруссія, що добилася до кінця XVII століття істотної
ролі у світовій політиці. Шматована внутрішніми протиріччями, згасла Польща. Нарешті,
до кінця XVIII століття найважливішим центром сили і повноправною світовою державою
стала Росія.
Тим часом, до XVII сторіччя в Європі
сформувалася і зміцніла нова соціальна сила – буржуазія, яка почала висувати свої
претензії на владу. Французька революція підірвала соціальний порядок у найбільшій
європейській державі, а разом з нею і весь колишній світоустрій. Франція, ведена
Наполеоном Бонапартом, спробувала встановити світову гегемонію.
З геополітичної точки зору, Наполеон
застосував дві методики досягнення своєї мети. Спочатку він спробував позбавити
Англію, яку бачив в якості свого головного противника, панування на морях. Остаточно
задум Наполеона перетворити Францію в ядро океанського геополітичного блоку був
похований після поразки французького флоту в Трафальгарській морській битві 21 жовтня
1805.
Ця невдача змусила Наполеона поміняти
стратегію і зробити спробу утвердиться в Європі в якості ведучої континентальної
держави і, спираючись на панування над територією суші, задушити Англію блокадою.
На це була спрямована вся система спеціальних військових, економічних і політичних
заходів Франції в 1804-1814 роках. Тут, Наполеон зіткнувся з Росією і програв остаточно.
Це кардинально змінило розстановку
світових сил. Наступ епохи нових міжнародних відносин стало невідворотною реальністю.