59. Загальні інструменти зовнішньої політики та політики безпеки ЄС

Загальні інструменти
зовнішньої політики та політики безпеки ЄС: реальність та геополітичні проекти

Маастрихтський договір 1993 р. вперше ввів поняття трьох
опор ЄС. Другою опорою є формування Спільної зовнішньої політики і політики
безпеки, в договорі проголошуються такі принципи:

– захист спільних цінностей відповідно до Статуту ООН;

– посилення безпеки ЄС;

– збереження миру і міжнародної безпеки;

– підвищення одноосібної ролі ЄС у визначенні єдиної зовнішньої політики;

– створення Підрозділів з планування нової політики і ранньому попередженню з
метою аналізу міжнародних подій та вироблення рішень;

– введення посади Верховного представника з питань спільної зовнішньої
політики та політики безпеки.

СЗППБ стала новим напрямком діяльності ЄС, що розвиває
досвід «європейського політичного співробітництва» і передбачають узгодження і
здійснення країнами ЄС спільних зовнішньополітичних дій на основі одноголосно
прийнятих рішень.

Амстердамський договір (1997 р.) реформував СЗППБ з метою
підвищення ефективності її функціонування. Були передбачені такі інституційні
новації: – «Загальна Стратегія», можливість «конструктивного утримання» від
участі у зовнішньополітичних акціях, посаду Верховного Представника з СЗППБ і
додатковий апарат зовнішньополітичного планування у складі Генерального
Секретаріату Ради ЄС, а також положення про поступове включення
Західноєвропейського союзу і підлеглих йому органів в загальну систему
інститутів ЄС.