Серед ознак романо-германської
правової сім’ї можна виділити наступні:
єдина ієрархічно побудована система форм права, в якій домінуюче місце займають
нормативно-правових актів (законодавство);
головна роль у формуванні права приділяється законодавцю, який створює загальні
юридичні правила поведінки; особа, яка застосовує норми права (суддя, адміністративні
органи тощо) повинна лише точно реалізувати ці загальні норми в конкретних правозастосовних
актах;
маються писані конституції, що мають вищу юридичну силу;
високий рівень нормативних узагальнень досягається за допомогою кодифікованих
нормативних актів;
вагоме положення займають підзаконні нормативні акти (регламенти, інструкції,
циркуляри й таке інше);
розподіл системи права на публічне та приватне, а також на галузі;
правовий звичай і юридичний прецедент виступають у якості допоміжних, додаткових
форм права;
на першому місці знаходяться не обов’язки, а права людини та громадянина;
особливе значення має юридична доктрина, яка розробила і розробляє в університетах
основні принципи (теорію) побудови даної правової сім’ї.