Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Основи охорони праці - Запорожець О.І.

Розділ 15. Гасіння пожеж

15.1. Гасіння пожеж і вогнегасильні речовини

Гасіння пожежі в початковій стадії її виникнення залежить від правильного вибору способів і засобів гасіння пожежі, вогнегасильних речовин та уміння їх застосовувати. Гасіння пожежі залежіть також від оперативності засобів зв'язку, сигналізації та пуску стаціонарних вогнегасильних установок і систем.

Пожежа припиняється за таких умов:

- ліквідації горючої речовини в зоні горіння або зниженні її концентрації;

- зниженні процентного вмісту кисню в зоні горіння до меж, при яких горіння стає неможливим;

- зниження температури горючої суміші до температури нижчої за температуру спалахування, коли горіння припиняється. Зупинення горіння досягається різними способами і прийомами

гасіння пожеж. Для виконання першої умови горіння видаляють горючі речовини із зони горіння, розбавляють горючу рідину чи суміш розпиленою водою, парою, інертним газом.

Реалізація іншої умови зупинення горіння те приміщення, всередині якого виникла пожежа, щільно зачиняють, запобігаючи проникненню в зону горіння повітря кисню ззовні, внаслідок чого продукти горіння у цьому приміщені, скупчуючись, знижують вміст кисню, який до того ж і вигорає в зоні горіння до межі, при якій горіння припиняється. Потім після цього вводять в область горіння вогнегасильні речовини:

- вуглекислий газ;

- водяну пару;

- інертні гази;

- вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання;

- покривають поверхню рідини, що горить, хімічною або повітряно-механічною піною;

- накривають предмети, що горять, азбестовими або повстяними покривалами, котрі перешкоджають потраплянню кисню повітря до палаючих предметів.

Зниження температури горючої суміші - третя умова зупинення горіння виконується шляхом охолодження зони горіння водою, повітряно-механічною піною, вуглекислотою або перемішуванням горючої суміші (наприклад, великої маси палаючих рідин ).

Пожежу гасять, зазвичай у переважній більшості випадків, декількома способами одночасно. Скажімо, розпилена вода охолоджує зону горіння, а її пари знижують концентрацію кисню над поверхнею палаючої рідини.

Гасять пожежі вогнегасильними засобами та їх поєднаннями. Вогнегасильні речовини на підприємствах використовують таки як воду, повітряно-механічну та хімічні піни, вуглекислоту, галоїдову-глеводні поєднання, вогнегасильні порошки, а також їх комбіновані поєднання.

Вогнегасильна речовина - речовина, що має фізико-хімічні властивості, котрі дозволяють створювати умови для припинення горіння.

Пожежне водопостачання - комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для огородження і транспортування води, зберігання її запасів і використання їх для пожежегасіння.

По-перше, вода дуже широко використовується як вогнегасильна речовина, тому що має більшу теплоємкість порівняно з іншими вогнегасильними речовинами. Так, при нагріванні до 100 °С і випаровуванні 1 л води із зони горіння поглинається 2,68 МДж тепла і утворюється 1700 л пари. Розпилену воду нарівні з повітряно-механічною піною можна застосовувати для гасіння пожеж в резервуарах з темними нафтопродуктами. Ефект гасіння при цьому складається переважно з охолоджування поверхні рідини, що горить, до температури, нижчої за температуру її спалахування. Потрапляючи в полум'я, краплі води випаровуються, забезпечуючи зниження температури зони горіння. Більш великі краплі охолоджують поверхню палаючої рідини, що знижує швидкість випаровування її а, отже, зменшує концентрацію пари над палаючою поверхнею і призводить до припинення горіння.

Вода використовується на підприємствах для охолоджування горючих сумішей при їх горінні, а також і для приготування хімічної та повітряно-механічної піни. На підприємствах, з наземними резервуарами зі стаціонарним дахом або з понтоном при висоті стінок більше за 12 м обладнуються стаціонарними установками водяного охолодження. Вода для їх охолодження при пожежі подається по кільцевому протипожежному водопроводу, прокладеному навколо резервуарного парку. Стаціонарна установка охолоджування резервуара конструктивно являє собою горизонтальний кільцевий трубопровід з пристроєм для розпилення води, з використанням перфорації, спринклерних або дренажних головок, розміщених у верхній частині резервуара і сполучених за допомогою сухих стояків і горизонтальних трубопроводів з мережею протипожежного водопроводу.

У стаціонарної установки передбачається подача води за допомогою засувок з ручним приводом на охолоджування всієї поверхні резервуара або будь-якої її чверті.

Якщо резервуари висотою до 12 м і підземні резервуари місткістю більшою за 400 м3, тоді вони охолоджуються за допомогою пересувних установок пожежних стовбурів, що приєднуються пожежними рукавами до гідрантів мережі протипожежного водопроводу.

Запас води для гасіння пожеж, оптимальний, обчислюють згідно з витратою води для гасіння найбільшого резервуара в паренні або залізничної естакади, або беруть найбільшу сумарну витрату води для зовнішнього і внутрішнього пожежегасіння однієї з будівель на території підприємства.

Витрату води на гасіння пожежі потрібно визначати, виходячи з інтенсивності подачі розчину (94 % води і 6 % піноутворювача).

При гасінні нафтопродуктів з температурою спалахування парів 28 °С і нижче розрахункова інтенсивність подачі розчину повинна бути 0,08 л/хв, а при гасінні нафти та інших нафтопродуктів - 0,05 л/хв на 1 м2 поверхні випаровування нафти і нафтопродуктів. Розрахунковий час гасіння пожежі потрібно приймати 10 хв.

Об'єм піноутворювача приймається рівним трикратній витраті його на одну пожежу. Витрати води, необхідної для охолоджування наземних резервуарів, приймають для резервуара, що горить -0,5 л/с на 1 м довжини кола резервуара і для сусідніх - 0,2 л/с на 1 м розрахункових довжин кола, приймаючи за розрахункову довжи-ну1/2 довжини кола резервуара.

Повітряно-механічна піна виходить за допомогою повітряно-пінних стовбурів, генераторів піни ГП і пінних зрошувачів з водних розчинів (4-6 %) піноутворювача ПО-1, ПО-1Д, ПО-1А, ПО-1С. Піна застосовується для гасіння горючих рідин, не розчинних у воді. Вогнегасильні властивості повітряно-механічної піни визначаються кратністю, стійкістю, дисперсністю і в'язкістю.

Відношення об'єму піни до об'єму розчину, з якого вона виготовлена це кратність піни. За допомогою повітряно-пінних стовбурів отримують піну низької кратності (до 10), з допомогою генераторів піни - середньої кратності (до 200) і високої кратності (200^1000).

Повітряно-механічної піни вогнегасильна властивість полягає в тому, що вона, по-перше, охолоджує зону горіння, по-друге, ізолює зону горіння від горючої речовини, що перешкоджає надходженню парів горючої речовини в зону горіння. Головну роль у вогнегасильній дії піни відіграє фактор ізоляції зони горіння. Успіх гасіння пожежі піною залежить і від інтенсивності подачі її в зону горіння.

При гасінні різних горючих рідин і пожеж в закритих об'ємах (будівлі, шахти) останнім часом застосовують повітряно-механічну піну підвищеної кратності, яку отримують при навмисному нагнітанні повітря в піногенератор. При такій кратності знижується витрата води, а піна може застосовуватися як засіб об'ємного вогне-гасіння. Однак, чим вищою є кратність піни, тим вона є менш стійкою.

Інертні гази - азот, аргон, а також вуглекислий газ, димові та відпрацьовані гази.

Вогнегасильна дія газів полягає в розбавленні повітря і зниженні концентрації кисню в зоні горіння до такого значення, при якому горіння продовжуватися не може.

При гасінні вуглекислим газом (вуглекислотою), крім того, відбувається інтенсивне охолоджування зони горіння. При витіканні вуглекислоти з вогнегасників, де вона знаходиться під тиском в рідкому стані, відбувається її інтенсивне випаровування і охолоджування до температури -78,5 °С, і вона перетворюється в снігоподібну масу. Двоокис вуглецю застосовують для гасіння пожежі електроустановок, невеликих осередків пожежі, розлитих в невеликих кількостях пально-мастильних матеріалів, стендів і обладнання.

Вогнегасильна дія галоїдовуглеводневих сполучень полягає в їх здатності гальмувати реакцію горіння, тобто надавати інгібіруючу і флегматизуючу дію.

Порівняльна характеристика і вогнегасильні концентрації галої-довуглеводневих сполучень наведена в табл.15.1. З неї виходить, що вогнегасильні властивості галоїдовуглеводнів набагато вищі, ніж у інертних газів. Фреон 114В2, наприклад, ефективніший за двоокис вуглецю в 10 разів.

Таблиця 15.1

Порівняльна характеристика галоїдовуглеводневих сполучень

Склад

Компоненти

Співвідношення компонентів, %

Вогнегасильна концентрація

°//00

кг/м3

3,5

Бромистий етил

70

6,7

0,207

 

Двоокис вуглецю

30

   

7

Бромистий метилен

80

3,0

0,157

Бромистий етил

20

   

4НД

Те саме

Двоокис вуглецю

97

3

5,6

0,203

БФ-2

Бромистий етил

73

4,6

0,192

Фреон

Тетрафтордиброметан

27

   

114В2

Те саме

100

1,9

0,162

СО,

Двоокис вуглецю

100

22,4

0,7

Вогнегасильну дію порошкових сполук становить їх інгібіруюча дія на полум'я, що розбавляє і що знижує концентрації кисню в зоні горіння і що охолоджує горюче середовище. Вогнегасильні порошки в суміші з повітряно-механічною піною застосовуються для гасіння різних пально-мастильних матеріалів.

Вогнегасильні порошки - вуглекисла і двовуглекисла сода, кремній, пісок, поташ, хлориди лужних металів подають в зону горіння з вогнегасників стислим повітрям, азотом або CO2.

Категорія: Основи охорони праці - Запорожець О.І.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter