Період воєнної диктатури в Бразилії та його конституційне оформлення


Період воєнної диктатури в Бразилії та його конституційне оформлення


В умовах розвитку капіталізму, посилення ролі держави в економічній сфері і політизації бразильського суспільства відбулося об'єднання сил, що виступали проти існуючого режиму. В 1964 р. в штаті Мінас-Жерейс стався військовий бунт, що завершився державним заколотом. Реакційний воєнний заколот 1964 р., внаслідок якого президента Жоао Гуларта було усунено від влади, поклав кінець розвитку демократичного процесу в країні.

За декілька тижнів до цього керівництво трьох видів збройних сил видало Інституційний акт №1, який з часом став юридичною основою авторитарного режиму, що оформлявся. В подальшому були інші такі акті (всього більше десяти). Вони регулювали важливі сторони життя держави і правового положення населення. Конституція 1946 р. при цьому юридично не скасовувалася; в Інституційному акті №1 спеціально підкреслювалося, що Основний Закон 1946 р. продовжує діяти, але до нього вносяться деякі поправки. Продовжував працювати Конгрес, але із його складу були виключені найбільш активні супротивники встановленого режиму.

Збройними силами Бразилії були вжиті наступні заходи:

1) ліквідація політичних свобод і усунення із політичної арени країни усіх прогресивних організацій та їх лідерів;

2) укладення воєнної угоди Бразилії та США;

3) ліквідація та продаж підприємств державного сектора та ін.

До прийняття Інституційного Акту №4 від 7 грудня 1966 р. воєнні розробили надзвичайне законодавство, яке включало до себе три інституційних акти, 20 поправок до Конституції 1946 р., 40 додаткових актів, сотні декретів-законів, що корінним чином змінило законодавство, що раніше діяло. Все це створило справжній законодавчий хаос, не тільки тому, що було складно відразу визначити, які із законів були скасовані, але також і тому, що було нелегко застосовувати їх на практиці.

Шосту Конституцію Бразилії було прийнято в 1967 р., яка віддзеркалила утвердження в країні нового антидемократичного, реакційного режиму, що тісно пов'язаний із іноземними монополіями і, насамперед, із монополіями США.

Сама велика реформа Конституції була проведена Інституційним актом №5 1969 р., що закріпив існування авторитарного режиму. Особливість останнього полягала в тому, що воєнні значно впливали на життя країни; водночас продовжували працювати парламент (воєнні, що стали депутатами, мали піти у запас), суди. Діяли, хоча і з деякими обмеженнями, права і свободи.

В перший період правління воєнних упор робився на репресивні заходи щодо придушення опозиції, підпорядкування профспілок, утихомирення робочого та селянського руху. Страйковий рух, що розгорнув свою діяльність, консолідація супротивників режиму, демократичний рух потягли значне звуження соціальної бази режиму. Відбувалася поступова еволюція й серед воєнних, серед яких пануючими стали прихильники поміркованої політики. Ці фактори поступово призвели до помітної демократизації в країні. Було дозволено діяльність багатьох політичних партій (за виключенням комуністів). Політичний режим поступово змінював характер, прийнявши з 1979 р. ліберально-авторитарну окраску.

Отже, після військового заколоту 1964 р. при владі до 1985 р. перебували воєнні уряди.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4271
0  
Всього коментарів 1
1  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  • Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
Наші партнери
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?