Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Конституційне право (Семінари)

Конституційне право як навчальна дисципліна


Конституційне (державне) пра­во як навчальна дисципліна починає викладатися в університетах європейських країн наприкінці XIX ст., а в Україні — з 1863 р. у Київському університеті, з 1865 р. — у Новоросійському університеті. Навчальні курси були обмежені у часі та за змістом викладення матеріалу. їх викладання передбачало переважно вивчення здобутків науки державного права Російської імперії та ознайомлення з конституційним правом країн Європи та США.

Ця навчальна дисципліна набуває якісно нового значення і на західноукраїнських землях у зв'язку з конституційною реформою 1861 р. На українських землях, що входили до складу Російської імперії, роль конституційного права як навчальної дисципліни підвищується після конституційних перетворень 1905 р. Якісні зміни у викладенні відповідного курсу при підготовці українських правознавців нівелювалися тим, що з огляду на відсутність національної державності не могло йтися і про вивчення конституційного права України. Майбутні юристи вивчали державне право Австро-Угорщини та Росії.

До того ж, зважаючи на відсутність повноцінного конституційного права як галузі, відповідна навчальна дисципліна вивчалася безсистемно і фрагментарно. Часто її практична значущість зводилася нанівець.

Після революційних подій 1917 р. конституційне право як на­вчальна дисципліна переживає складний етап, що охарактеризувався спробою створити самостійну навчальну дисципліну, яка б вивчала конституційне право України (1918-1921 рр.), та формуванням системи освіти у галузі радянського державного права.

За часів національно-визвольних змагань 191-1921 рр. послідовні спроби відродити юридичну освіту в Україні, в тому числі у га­лузі конституційного права, здійснювалися П. Скоропадським. Протягом літа 1918 р. було відкрито 54 українські гімназії, 6 жовтня 1918 р. було урочисто відкрито у Києві перший Державний Ук­раїнський університет, а 22 жовтня — другий Український університет у Кам'янці-Подільському. Але нетривалість існування Гетьманату не дала змоги реалізувати плани щодо розвитку навчальної дисципліни конституційного права України.

Конституційне право як навчальна дисципліна вивчалося й у Київському юридичному інституті. Навчальна програма Інституту за 1918 р. передбачала вивчення конституційного права на Суспільно-юридичному факультеті. Зокрема, державне право вивчалося на II курсі Судового відділу (4 год.), а на II курсі Адміністративного відділу вивчалося державне право зарубіжних держав (2 год.) і місцеве державне право (4 год.) Аналіз навчальної програми дає змогу зробити висновок, що державне (конституційне) право як навчальна дисципліна мало оглядовий характер.

У перші роки встановлення радянської влади в Україні (1917-1921 рр.) радянська правова доктрина спочатку виходила з ідей миттєвої побудови комунізму, за якого не потрібні будуть ні держава, ні право, але подальший перебіг подій підтвердив хибність такої позиції. Починаючи з 1918-1919 рр., почалася підготовка спеціалістів у галузі радянського права. Для майбутніх правознавців необхідним було вивчення основ радянського державного права. Але радянське державне право як навчальна дисципліна в цей час не існувало в єдино­му вигляді. Можна говорити про дисципліни у галузі державного пра­ва. Зокрема, у Московському університеті викладалися такі дис­ципліни, як «Державний устрій РРФСР» (1918 р.), «Публічне право Радянської республіки» (1919 р.), а у Свердловському університеті викладався курс «Державне право» (1919 р.) До середини 20-х років не існувало єдності в поглядах на термінологію навчальних дисциплін у галузі радянського державного права — поряд з державним і конституційним правом викладалися навчальні курси з радянського держав­ного будівництва, а починаючи з 1927 р. радянське державне будівництво витісняє з системи юридичних навчальних дисциплін ра­дянське державне (конституційне) право.

Після прийняття Конституції СРСР 1936 р. та Конституції УРСР 1937 р. ситуація стає прямо протилежною — у вищих юридичних за­кладах освіти поновлюється викладання радянського державного права, що витісняє державне будівництво. Система державного (кон­ституційного) права як навчальної дисципліни та як система відповідної галузі й науки відображала структуру радянських конституцій. Як зазначав А. I. Лєпьошкін, система підручників, посібників і навчальних програм з курсу радянського державного права майже повністю копіювала систему Конституції СРСР 1936 р. В основу та­кого підходу було покладено доктрину А. Я. Вишинського про єдність структури Конституції СРСР і навчального курсу з радянського дер­жавного права, викладену ним у фундаментальному підручнику «Радянське державне право» (1938 р.).

У подальшому радянські вчені прийшли до єдиної думки, що ра­дянське державне право як навчальна дисципліна має власну систему, яка визначається системою відповідної галузі права та науки. Але си­стема навчальної дисципліни не відображає повністю ні системи га­лузі, ні системи науки, її особливості визначаються практичними по­требами у підготовці спеціалістів-правознавців.

Після проголошення незалежності України починається новий етап становлення і розвитку конституційного права України як навчальної дисципліни. Ця навчальна дисципліна стае обов'язковою для вивчення у державних і недержавних вищих юридичних закладах освіти, але складність конституційного процесу позначилася на якості відповідних навчальних дисциплінах у галузі конституційного права: поряд із конституційним правом України викладаються такі навчальні дисципліни, як державне будівництво, державне право та будівництво тощо. За винятком навчального посібника В. Ф. Мелащенка, фактично не існувало підручників і навчальних посібників з конституційного права України.

Ситуація з викладенням конституційного права України покращується з прийняттям нині чинної Конституції України. Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про першочергові заходи, пов'язані з прийняттям Конституції України» № 0553/96 від 12 липня 1996 р. на Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України та інші центральні органи виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, покладався обов'язок забезпечити підготовку відповідних програм та включити до навчальних планів, починаючи з 1996 р., спеціальні курси для вивчення нової Конституції України. Цей Указ об'єктивно сприяв концентрації зусиль науковців та професорсько-викладацького складу щодо розробки нових навчальних дисциплін з конституційного права України. Вперше за історію незалежної України конституційне право у формі вчення про нову Конституцію України отримало поширення не лише у вищих закладах освіти, а й серед широких верств населення.

Починаючи з 1996 р., створено належну навчально-методичну ба­зу викладання навчального курсу з конституційного права України. В 1999 р. було видано перший підручник із конституційного права Ук­раїни за редакцією В. Ф. Погорілка, який витримав на сьогодні кілька видань та підручник з конституційного права України за редакцією В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка і Ю. М. Тодики. Нині в Україні існує кілька Грунтовних підручників з конституційного права України. Зокрема, відповідні підручники О. Ф. Фрицького, В. С. Журавського та ін. Побачили світ численні навчальні посібники, монографії та наукові статті, присвячені проблемам, що вивчаються в курсі конституційного права України.

За п'ятнадцять років незалежності сформувалася комплексна сис­тема державних і недержавних вищих юридичних закладів освіти. На сьогодні конституційне право як навчальна дисципліна розвивається у таких провідних вищих закладах освіти III—ІУрівнів акредитації, як Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого; Одеська національна юридична академія; юридичні факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету ім. I. Франка, Ужгородського державного університету, Чернівецького Національного універси­тету ім. Ю. Федьковича; Київський університет права при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Національна ака­демія внутрішніх справ України та інших закладах освіти. Зазначені центри освіти у галузі конституційного права сприяють розвиткові національної юридичної освіти у сфері конституційного права.

Навчальні дисципліни з конституційного права як система знань, що отримані наукою конституційного права і практикою його створення та реалізації і як будь-яка яка інша система мають відповідні взаємовідносини та внутрішню ієрархію складових елементів. Систе­ма навчальної дисципліни з конституційного права представлена насамперед такими самостійними навчальними дисциплінами, як«Конституційне право України» та «Конституційне право зарубіжних країн», а також спеціальними навчальними курсами, що деталізують основні інститути конституційного права.

Головною навчальною дисципліною в системі навчальних дисциплін у галузі конституційного права в Україні є дисципліна «Кон­ституційне право України». На думку О. Ф. Фрицького, конституційне право України як навчальна дисципліна є певною сукупністю знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також практики ре­алізації наукових досягнень. Російські правознавці А. О. Безуглов і С. О. Солдатов наголошують, що основним завданням навчального кур­су конституційного права є допомога студентам в опануванні конституційним правом як галузі права і як навчальної дисципліни. Тобто вітчизняні та зарубіжні вчені-конституціоналісти послідовно наголошують на тому, що конституційне право як навчальна дисципліна має на меті опанування певного обсягу необхідних знань щодо правової природи конституційного права як галузі права і юридичної науки.

Отже, навчальна дисципліна конституційного права України — це си­стема знань у галузі конституційного права, одержаних наукою консти­туційного права та практикою конституційного будівництва і реалізації конституційного права.

Система конституційного права України як навчальної дисципліни представлена взаємопов'язаними розділами і темами, які вивчають основні інститути конституційного права та здобутки й досягнення відповідної галузевої науки.

Існують різні думки щодо системи навчальної дисципліни «Конституційне право України». Так, М. П. Орзіх передбачав, що консти­туційне право України як і інші галузеві навчальні дисципліни має Загальну і Особливу частини.

Загальна частина має таку структуру:

1. Введення в сучасний конституціоналізм.

2. Конституційне право — галузь правової системи, законодавства і юридична наука.

3. Конституційні норми і джерела конституційного права.

4. Конституція — Основний Закон держави і суспільства.

5. Конституційні відносини.

6. Конституційні правопорушення і правова охорона Конституції.

7. Конституційно-процесуальне право. Установчий, виборчий, юрисдикційний, конституційний процес.

Особлива частина репрезентована:

1. Конституційний лад держави і суспільства.

2. Конституційний статус людини і громадянина.

3. Громадянський стан особи.

4. Державний лад.

5. Державний устрій.

6. Конституційна система органів державної влади.

7. Місцеве самоврядування.

Пропозиція М. П. Орзіха про поділ навчальної дисципліни «Конституційне право України» на Загальну та Особливу частини є слушною, оскільки загальна теорія конституційного права, що формує науково-категоріальний апарат конституційного права, дає уявлення про інститути конституційного права, конституційно-правові відносини тощо, як правило, вивчається як вступна частина навчального курсу. Загальна частина конституційного права не вивчається повною мірою, що веде до безсистемного вивчення і Особливої частини «Конституційного права України».

У кожному окремому вищому закладі освіти юридичного напряму, чи на юридичному факультеті відповідного вищого закладу освіти, навчальна дисципліна «Конституційне право України» за обсягом, системою і змістом визначається навчальними програмами, що розробляються відповідними профільними кафедрами і затверджуються вченими радами вищих закладів освіти та юридичних факультетів. Навчальні програми відрізняються залежно від спеціалізації навчаль­ного закладу, обсягу часу відведеного на вивчення навчальної дис­ципліни, та спеціалізації науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу, задіяного у викладанні конституційного права України як навчальної дисципліни.

Важливою також є послідовність викладання конституційного права у системі інших юридичних навчальних дисциплін. Консти­туційне право України викладається після фундаментальних теоретичних й історичних юридичних навчальних дисциплін, таких як «Теорія держави і права», «Юридична деонтологія», «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Історія політичних і правових вчень», «Філософія права» тощо. Водночас конституційне право України викладається першим у системі галузевих юридичних навчальних дисциплін. Недопустимо викладати такі навчальні дисципліни, як адміністративне право України, кримінальне право України, цивільне право України чи міжнародне право без попереднього вивчення конституційного права України.

У межах навчальної дисципліни «Конституційне право України» традиційно існують розділи і теми, що розкривають основні закономірності та особливості розвитку і функціонування інститутів кон­ституційного права і грунтуються на відповідних напрямах наукових досліджень. Як правило, на вивчення виносяться теми, присвячені загальній теорії конституційного права, основам конституційного ла­ду України, конституційно-правовому статусу людини і громадянина, формам безпосередньої демократії, конституційно-правовим осно­вам організації та здійснення державної влади в Україні, територіальному устрою та місцевому самоврядуванню, конституційній юстиції та правовому захисту Конституції України тощо. Тобто теми, які відповідають основним інститутам конституційного права як галузі права, та основним напрямам наукових досліджень у галузі консти­туційного права.

Важливе місце у системі навчальної дисципліни конституційного права України посідає вивчення положень загальної теорії консти­туційного права. Цей розділ передбачає ознайомлення з конституційним правом як галуззю права, наукою та навчальною дисципліною та науково-категоріальним апаратом конституційного права.

Важливою складовою загальної частини конституційного права як навчальної дисципліни є теми, присвячені історії конституційного права як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни. При вивченні цієї теми слід визначити хронологію історії консти­туційного права України як галузі національного права та простежити її генезис у контексті світової історії становлення і розвитку кон­ституційного права. Також важливим завданням є вивчення основних етапів виникнення, становлення та розвитку національного консти­туцшного права як юридичної науки та навчальної дисципліни.

Вивчення історії конституційного права як юридичної науки і на­вчальної дисципліни було б неповним без аналізу стану сучасної на­уки й освіти в галузі конституційного права. Слід приділити увагу вивченню поняття науки та освіти конституційного права, їх системи, завдань та функцій тощо. Зокрема, важливе теоретичне і практичне значення має вивчення конституційного права як навчальної дис­ципліни. Крім розгляду питань, пов'язаних зі співвідношенням і взаємозв'язками конституційного права України з іншими юридичними навчальними дисциплінами, а також із предметом, системою і джерелами цієї навчальної дисципліни, важливо визначити структуру навчального курсу «Конституційне право України», охарактеризувати його зміст і форму та рекомендувати відповідну навчально-методичну літературу.

Категорія: Конституційне право (Семінари)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter