Законодавство України про кримінальну відповідальність

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить:

  1. Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на: 
  2. Конституції України;

загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності КК України, включаються до нього після набрання ними чинності. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.


У КК України кримінальний закон позначений як «закон про кримінальну відповідальність». Поняття «кримінальний закон» і «закон про кримінальну відповідальність» тотожні за своєю сутністю, однак через те, що останнє закріплене в КК України, ним потрібно користуватися для характеристики КК України та при його застосуванні. Застосоване в КК України поняття «закон про кримінальну відповідальність» є дещо умовним, оскільки на відміну від КК України воно не має всіх атрибутів закону як нормативно-правового акта. Закон у буквальному розумінні — це юридичне цілісний і структурно завершений нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України відповідно до її конституційних повноважень.

Отже, закон про кримінальну відповідальність — це: 

  • письмовий нормативно-правовий акт;
  • що приймається Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом; 
  • містить правові приписи, які встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинами, які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину. 

Закон про кримінальну відповідальність в найбільш широкому розумінні – це система національних законодавчих актів України та імплементованих у них положень міжнародних договорів, що містять норми кримінального права.

Закон про кримінальну відповідальність у вузькому розумінні – це законодавчий акт Верховної Ради України, який містить одну, кілька або систему взаємопов'язаних і взаємоузгоджених кримінально-правових норм.

Законом про кримінальну відповідальність називається і Кримінальний кодекс України, і окремі його правові приписи, викладені у вигляді кримінально-правової норми.

Відповідно до статті 8 Конституції України закони, в тому числі кримінальні, повинні відповідати їй, тому згідно з ч. 1 ст. 3 «Законодавство України про кримінальну відповідальність» КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність ґрунтується на Конституції України, яка має найвищу юридичну силу. Варто зазначити, загальновизнані принципи і норми містяться, зокрема, у Загальній декларації прав людини 1948 р., Міжнародному пакті про цивільні і політичні права 1966 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. До вказаних принципів і норм можна віднести такі, що стосуються верховенства прав людини, суверенітету держав, дипломатичного імунітету, права міжнародних договорів, мирного розв'язання спорів, міжнародного морського, повітряного, екологічного, економічного і гуманітарного права, боротьби зі злочинністю, правової допомоги і видачі злочинців тощо Загальновизнані принципи і норми міжнародного права закріплені у відповідних пактах, деклараціях, конвенціях та інших документах.

КК України і окремі закони України про кримінальну відповідальність приймаються Верховною Радою, що випливає зі ст. 85 Конституції України. Закони про кримінальну відповідальність являють собою одну або декілька кримінально-правових норм, оформлених у статтю чи низку статей КК України. Усі закони про кримінальну відповідальність зведені до КК України, де кримінально-правові норми розташовані в певній системі, а статті, в яких вони закріплені, мають відповідний номер. КК України поділяється на Загальну і Особливу частини. Оскільки законодавство України про кримінальну відповідальність — це КК України, то кримінально-правові норми, які можуть бути на додаток до КК України ухвалені окремим законом, повинні бути позначені відповідним номером статті КК України. Норми про кримінальну відповідальність, що приймаються в доповнення до КК України, можуть не тільки міститися у самостійному законі, але й входити як окремий нормативний припис до закону України, яким охоплюється більш широке коло питань, що потребують нормативного регулювання і охорони.

Закон про кримінальну відповідальність на відміну від законів інших галузей законодавства має певні специфічні риси. Він є основним джерелом кримінального права. Згідно з ч. 3 ст. 3 «Законодавство України про кримінальну відповідальність» КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України.

Тільки закон про кримінальну відповідальність має значення нормативно-правового акта, що визначає, яке суспільне небезпечне діяння визнається злочином і які покарання можуть бути застосовані за його вчинення. У нормах інших галузей законодавства можуть міститися принципові положення або окремі визначення, що мають безпосереднє значення для формування норми кримінального закону. Злочинність діяння — це віднесення певного суспільне небезпечного діяння до злочинів, яке здійснюється законодавцем шляхом описання ознак даного діяння в законі про кримінальну відповідальність. Караність діяння — це визначення законодавцем у законі про кримінальну відповідальність виду і розміру покарання, що підлягає застосуванню до особи, яка вчинила злочин. Інші кримінально-правові наслідки злочину — це підстави звільнення від кримінальної відповідальності, правила призначення покарання, звільнення від нього та від його відбування, а також судимість. Вироки, ухвали і постанови судів не становлять законодавства про кримінальну відповідальність. Вони мають обов’язкову силу тільки щодо конкретної кримінального провадження. Так само роз’яснення Пленуму Верховного Суду не створюють законодавства про кримінальну відповідальність. Вони лише розкривають дійсний зміст відповідної норми закону, націлюють судову практику на правильне її застосування. Не створюють законодавства про кримінальну відповідальність і акти офіційного тлумачення, що даються Конституційним Судом України. Незважаючи на загальну обов’язковість, акти Конституційного Суду приймаються з метою точного визначення сенсу юридичної норми, а також правильного і єдиного її застосування до правових ситуацій, що виникають.

Із змісту ч. 3 ст. 3 «Законодавство України про кримінальну відповідальність» КК України також випливає, що основна функція закону про кримінальну відповідальність — охоронна. Разом з тим у деяких нормах КК України приписує відповідним органам і службовим особам, за наявності законних підстав, звільняти від кримінальної відповідальності і покарання осіб, які вчинили злочин. У цій своїй частині норми закону про кримінальну відповідальність, як і в низці інших, виконують регулятивну функцію. Закон про кримінальну відповідальність має також велике попереджувальне значення (має превентивну функцію). Сам факт існування норми, в якій описане кримінальне каране діяння, справляє певний превентивний вплив на осіб, здатних вчинити злочин.

КК України прямо заборонив застосування закону за аналогією. Кримінальна відповідальність за КК України можлива тільки за вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого статтею Особливої частини України, де дається вичерпний перелік злочинів. Оскільки ч. 4 ст. 3 «Законодавство України про кримінальну відповідальність» КК України ніяких обмежень не містить, то за КК України неможливе застосування за аналогією і норм Загальної частини КК України, що практика іноді використовувала при дії КК УРСР 1960 р.

На відміну від аналогії закону при застосуванні норм КК України можливе їх поширювальне тлумачення. Таке тлумачення використовується при неспівпаданні тексту і суті норми закону про кримінальну відповідальність, коли її значення ширше за текстуальне словесне вираження. Поширювальне тлумачення надає нормі закону про кримінальну відповідальність більш широкого змісту і дозволяє застосовувати її до значно більшого кола випадків, ніж це буквально вказано в самому тексті статті. Поширювальне тлумачення нічого до закону не додає, а лише точніше розкриває його зміст. Наприклад, у ч. 1 ст. 213 «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» КК України вказано, «здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту», отримання вказаних ліцензій здійснюється згідно чинного законодавства. У цьому випадку поняття «законодавством» охоплює не тільки закони в буквальному значенні, але і підзаконні (нормативно-правові) акти, якими регулюється порядок та умови державної реєстрації або одержання відповідного дозволу (ліцензії).

Чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, можуть містити кримінально-правові положення. Відповідно до ст. 9 Конституції України такі договори є частиною національного законодавства України. Безпосередньо, як частина національного законодавства, діють ті положення, що не потребують видання Україною спеціальних нормативно-правових актів щодо їх застосування. Кримінально-правові положення міжнародних договорів, застосування яких можливе лише у взаємодії з внутрішнім законодавством України про кримінальну відповідальність, повинні бути імплементовані у КК України як його норми. Згідно з ч. 5 ст. 3 «Законодавство України про кримінальну відповідальність» КК України принциповим є дотримання у таких нормах КК України положень міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. У разі, коли норма КК України знаходиться чи вступає у протиріччя з відповідними кримінально-правовими положеннями обов’язкового для України міжнародного договору, застосуванню підлягають положення договору. Разом з тим, якщо міжнародний договір не відповідає Конституції України повністю або в частині і ця невідповідність визнана Конституційним Судом України, то такий договір або його частина не підлягає застосуванню в Україні (наприклад, Висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 р. у справі № 1-35/2001 про Римський Статут).

Таким чином, основними ознаками закону про кримінальну відповідальність є: 

  • загальнообов’язковість;
  • формальна визначеність;
  • прийняття його тільки Верховною Радою України;
  • тільки цей закон визначає злочинність і караність діяння.

Значення закону про кримінальну відповідальність як системи законодавчих актів кримінально-правового характеру визначається кількома аспектами:

  • закон про кримінальну відповідальність є одним із важливих засобів охорони життя, здоров'я, честі, гідності, недоторканності і безпеки людини як найвищої соціальної цінності, державного ладу України, її політичної та економічної систем, власності й усього правопорядку від злочинних посягань і засобом боротьби з ними;
  • лише закон про кримінальну відповідальність містить кримінально-правові норми, які визначають загальні положення кримінального права, злочинність та караність діянь, види цих діянь та покарань за їх вчинення, підстави, обсяг та межі кримінальної відповідальності, підстави звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання;
  • закон про кримінальну відповідальність є певним засобом виховного та превентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а також на інших громадян.

Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
0  
Всього матеріалів 4285
0  
Всього коментарів 2
1  
Користувачів 21
Наші партнери
Оновлення new
  • Поняття злочину
  • Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Поняття злочину в кримінальному законі є універсальною і фундаментальною категорією :
  • Принципи чинності закону України про кримінальну відповідальність
  • Притягнення до кримінально-правової відповідальності певними державними органами в Україні здійснюється на основі кількох принципів, зокрема: 
  • 24 травня відбудеться ЗНО з української мови та літератури
  • Як повідоляє Український центр оцінювання якості освіти: «допуск абітурієнтів до пункту тестування триватиме з 10:15 до 10:50, початок зовнішнього
  • Умови застосування видачі або передачі злочинця
  • Підставою видачі  є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно до законодавства України та законодавства запитуючої держави є
  • Універсальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Космополітичний (універсальний ) принцип передбачають поширення чинності кримінального законодавства України на суспільно небезпечні діяння, вчинені
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?