2. Види та характеристика об’єктів балістичного дослідження: зброї, боєприпасів, слідів пострілу

Вогнепальна зброя – зброя, призначена для механічного враження цілі на відстані снарядом, що одержує спрямований рух за рахунок енергії порохового або іншого заряду.

Загальні ознаки вогнепальної зброї: вогнепальність; спеціальне призначення для заподіяння ушкоджень; убойна сила; надійність.

Конструктивні ознаки вогнепальної зброї:

1) Ствол – пряма металева трубка, що забезпечує надання снаряду необхідної кінетичної енергії і його направлення в ціль, що вражається.

2) Замикаючий механізм – призначений для досилання патрона в патронник і герметизації ствола, чим забезпечується спрямований поступальний рух снаряда під дією газів спаленного пороху.

3) Ударний механізм – забезпечує запалення порохового заряду.

Класифікація вогнепальної зброї:

1. За призначенням:

а) бойова – призначена для вирішення бойових завдань (пістолети ТТ, ПМ, автомат Калашникова і ін.);

б) мисливська – призначена для мисливських цілей (ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17, ІЖ-49, ІЖ-54, ТОЗ-25 і ін.);

в) учбово-спортивна – призначена для занять спортом (гвинтівки 5,6 мм ТОЗ-8М, ТОЗ-12, пістолет 5,6 мм Марголіна).

2. За довжиною ствола:

а) короткоствольна – довжина ствола до 16 см. (пістолети і револьвери);

б) середньоствольна – до 55 см. (пістолети-кулемети, автомати, карабіни);

в) довгоствольна (гвинтівки, кулемети).

3. За кількістю зарядів:

а) однозарядні (деякі спортивні гвинтівки, мисливські рушниці);

б) багатозарядні (бойова зброя, спортивні пістолети).

4. За дією ударно-спускового механізму:

а) автоматична – якщо його механізм діє так, що стрільба йде доти, поки палець не буде знятий зі спускового гачка і поки не будуть витрачені патрони;

б) напівавтоматична – після пострілу затвор відходить назад під дією порохових газів, а гільза витягається з патронника. Вперед затвор рухається під дією зворотної пружини, причому він захоплює з магазина черговий патрон і досилає його в патронник. Для проведення чергового пострілу потрібно знову натиснути на спусковий гачок;

в) неавтоматична – однозарядна і багатозарядна магазинна зброя, в якій перезарядження проводиться стріляючим після кожного пострілу, а енергія порохових газів використовується тільки для додання снарядові руху;

г) комбінована – автоматично обмежує тривалість безперервної стрільби (наприклад, АК, гвинтівка M16AI (США), стріляє одиночним пострілом, чергою по три постріли і довільною чергою).

5. За конструктивними особливостями каналу ствола:

а) нарізна;

б) гладкоствольна;

в) змішана (комбінована).

6. За способом виготовлення:

а) заводська – зброя, виготовлена в умовах технічно оснащеного промислового виробництва за відповідними державними або фірмовими стандартами. Такій зброї привласнюється найменування на прізвище конструктора (наприклад, пістолет Макарова), або назва заводу чи фірми-виготовлювача (ТОЗ – Тульського збройового заводу, „Вальтер” – фірма „Вальтер”);

б) кустарна – зброя, виготовлена майстрами-зброярами в кустарних майстернях. За оформленням і бойовими якостям вона близька до заводської, але за конструкцією і розмірами не відповідає стандартам, у слідчій практиці зустрічається порівняно рідко;

в) саморобна – як правило, виготовляється з підручних матеріалів без дотримання технічних умов;

г) перероблена – виготовляється злочинцями зі стандартної зброї шляхом внесення конструктивних змін – укорочування ствола, відпилювання приклада (наприклад, обрізи бойових і спортивних гвинтівок, мисливських рушниць).

7. За числом стволів:

а) одноствольна (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери);

б) двоствольна (в основному мисливська зброя). Стволи можуть бути розташовані як у горизонтальній (ІЖ-54), так і у вертикальній (ІЖ-27) площині;

в) багатоствольна (в основному трьох- і чотирьохствольні рушниці).

8. За калібром:

а) малий – 3,00; 4,00; 4,25; 5,00; 5,45; 5,60; 6,00; 6,35; 6,50 мм.;

б) нормальний – 7,00; 7,62; 7,63; 7,65; 7,80; 8,00; 8,85; 9,00 мм.;

в) великий – 9,65; 11,43; 11,55; 11,65 мм. і більше.

Калібр нарізного ствола зброї відповідає відстані між протилежними полями нарізів. В усіх європейських країнах калібр обчислюється в міліметрах, в Америці й Англії – в дюймах, де калібри визначаються за зовнішнім діаметром гільзи патрона, вимірюваному в тисячних долях англійського дюйма. Американська зброя виміряється в сотих долях дюйма.

Калібр гладкоствольної зброї – числова величина, рівна кількості круглих куль, які можна виготовити з одного англійського фунту свинцю (453,6 г.). Наприклад, 12 куль для рушниці 12-го калібру, 16 куль для рушниці 16-го калібру. Фактичного діаметра каналу ствола вона не відбиває.

Боєприпаси. Патрон – це сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в оболонці.

Стрільба з сучасної зброї здійснюється унітарним патроном, який складається з гільзи, заряду пороху, кулі або дробу і капсуля, а мисливський патрон, крім того, має пиж.

Гільза – основний елемент спорядження патрона, тонкостінна стаканоподібна ємність призначена для розміщення і зберігання від зовнішнього впливу порохового заряду, а також закріплення капсуля і кулі (розміщення дробу).

Гільза складається з денця, корпусу і дульця, в якому закріплюється куля. У гільзі дробового патрона дульце відсутнє. Гільза виготовляється з металу або картону (рідше з пластмаси).

Стрільба з нарізної зброї провадиться кулями, а з гладкоствольної – дробом, спеціальними кулями, картеччю. Куля – це металеве (найчастіше свинцеве) тіло для стрільби з вогнепальної зброї. Кулі в нарізній зброї бувають оболончасті, полуоболончасті і безоболончасті. У бойовій зброї використовуються кулі спеціального призначення: важкі, бронебійні, трасуючі, запалювальні, розривні та ін.

Дріб – це свинцеві кульки (рідше шматочки свинцю) призначені для пострілу з дробової зброї. Дріб має діаметр 1,5-5 мм. Дріб, що має діаметр більш ніж 5 мм, називається картеччю.

Порох – це вибухова речовина, яка застосовується у зарядах вогнепальної зброї. Поділяється на димний (при його згорянні виділяється певна кількість диму) і бездимний (згоряє без виділення диму). За формою димний порох має вид маленьких порошинок різноманітної конфігурації, бездимний порох – пластинок або циліндриків однакових розмірів.

Пиж – шматок войлоку або іншого щільного матеріалу, який відокремлює у заряді порох від кулі чи дробу. Використовуються у патронах для гладкоствольних мисливських рушниць. Пижі бувають основні й додаткові. За матеріалом пижі поділяються на войлочні, картонні, деревноволокнисті та ін.

Сліди пострілу. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу.

До слідів пострілу відносяться:

а) стріляні снаряди, гільзи, пижі;

б) сліди частин зброї, що утворюються на стріляних кулях і гільзах;

в) частки речовин, що виникають при згорянні пороху, які викидаються з каналу ствола;

г) сліди-ушкодження від снаряда на ураженому об'єкті;

д) відкладення кіптяви пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, що стріляла, на гільзах, кулях, на частинах зброї.

Сліди частин зброї утворюються на кулях, дробу і гільзах. Вид і характер слідів залежить від конструкції зброї.

На гільзі, відстріляної з автоматичної зброї, сліди утворюються:

а) на капсулі – слід від бійка ударника у вигляді вм'ятин і сліди переднього зрізу затвора;

б) на денці гільзи – слід відбивача;

в) на ребрі та дні кільцевого паза – сліди від зацепа викидача;

г) на корпусі гільзи – сліди патронника у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм'ятини від країв кожуха затвора.

На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок каналу ствола. Кількість слідів (смуг) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі відповідають кількості та напрямку нарізів каналу ствола.

Сліди від снарядів на перешкоді:

а) основні (утворюються кулею, картеччю, дробом):

- пробоїни (мають вхідний та вихідний отвори. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний);

- вм’ятини утворюються, коли куля вже втратила свою первісну швидкість або перешкода має міцний матеріал;

- сліди рикошету (відколу) утворюються при ударі кулі об перешкоду при малому куті зустрічі. Куля при цьому змінює напрямок польоту;

б) додаткові (утворюються на перешкоді в результаті впливу на неї порохових газів, а також незгорілих або напівзгорілих порошинок, кіптяви, часток змащення каналу ствола):

- пасок обтирання (на тілі людини – пасок осаднення) – має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Утворюється частинами речовин (кіптяви і змащення), які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля (залишається на перешкоді незалежно від відстані пострілу);

- штанцмарка – відбиток дульної частини ствола при пострілі в упор (кіптява, напівзгорілі порошинки, обпалення, розриви, які залишаються на перешкодах, розташованих близько до зброї).