Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соціологія (Лекції)

Тема 2. «Методологія і методика емпіричного соціологічного дослідження»


1. Теоретична підготовка дослідницької програми

В емпіричному соціологічному дослідженні більшість авторів-соціологів ВИДІЛЯЮТЬ ТРИ ОСНОВНИХ ЕТАПИ, кожний із яких включає в себе ряд важливих процедур:

1) підготовчий (розробка програми дослідження);

2) основний (проведення емпіричного дослідження);

3) завершальний (обробка і аналіз даних. формування висновків і рекомендацій).

Доцільно також, на наш погляд, виділити і четвертий етап, а саме СОЦІАЛЬНУ ІНЖЕНЕРІЮ (в результаті дослідження створення (розробка) і використання комплексу засобів впливу на поведінку та настанови людей з метою розв’язання гострих соціальних проблем, адаптації соціальних інститутів до умов, що змінюються, а також збереження соціальної стабільності).

Всяке дослідження починається з визначення якоїсь проблеми. Проблема дослідження може бути замовлена зовні або обумовлена пізнавальним інтересом.

Проблема – це завжди розбіжність між знаннями про потреби людей в якихось результативних практичних або теоретичних діях і незнаннях шляхів і засобів їх реалізації. Вирішити проблему - означає отримати нове знання або створення теоретичної моделі, що пояснює те чи інше явище, виявляє фактори, що дозволяють здійснювати тиск на розвиток явищ в бажаному напрямку.

Замовлення соціологу частіше всього формується у вигляді визначення якоїсь проблемної ситуації, вказівки на якусь соціальну розбіжність або просто на незадовільний стан справ в тій чи іншій сфері виробництва, управління і т. п. Соціологу належить перекласти проблемну ситуацію в формулу проблеми, яку він буде досліджувати. Для цього він повинен провести спеціальну теоретичну роботу:

1) визначити реальну наявність даної проблеми: а) чи є показник, який кількісно або якісно характеризує дану проблему; б) чи є облік і статистика по цьому показнику; в) чи достеменні облік і статистика по цьому показнику;

2) виокремити найбільш суттєві елементи або фактори проблеми, рішення яких відноситься до соціології, а не до якоїсь іншої галузі науки. Наприклад, визначено завдання – розібратися в причинах низької ефективності дії законів і інших правових та управлінських актів. Соціолог визначає, які соціальні групи і особистості приймають учась у виникненні і вирішенні даної проблеми, як впливають їх інтереси, як стимулюється їх участь у вирішенні даної проблеми тощо;

3) виокремити уже відомі елементи проблемної ситуації, які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформаційна база для розгляду невідомих елементів (уже дані статистики та обліку являють собою готовий важливий матеріал);

4) виділити в проблемній ситуації головні і другорядні компоненти, щоб визначити основний напрямок дослідницького пошуку;

5) проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем. З цією метою слід вивчити всю літературу по даному питанню. Провести бесіди з компетентними людьми – експертами. В ролі експертів, як правило, виступають спеціалісти – вчені або досвідчені практики.

Проблема може бути описана з допомогою п’яти основних характеристик:

1) Сутність або зміст. Наприклад, низька ефективність нормативно-правових актів, від чого висока соціально-політична та психологічна напруга в суспільстві. При визначенні проблеми слід виявити, з чим це порівнюється і на якій підставі. В цьому випадку слід відповісти на запитання: чому ми рахуємо, що ефективність нормативно-правових актів низька, а соціально-політична та психологічна напруга висока? Низька і висока в порівнянні з якими стандартами?

2) Організаційне і фізичне розташування. В яких організаціях та фізичних підрозділах (сферах, галузях, регіонах) була виявлена проблема? Наскільки широко вона розповсюджена в суспільстві? Які регіони, галузі права, сфери діяльності вона заторкує?

3) Володіння проблемою. Чи є проблема "відкритою” (відомою всім) або "закритою” (тобто відомою лише групі осіб)? Які люди (управлінці, спеціалісти, законодавці та законотворчі) володіють проблемою і більше всього зацікавлені в її вирішенні?

4) Абсолютна та відносна величина. Наскільки важлива проблема в абсолютних величинах? Наскільки вона впливає на нестабільність в суспільстві? Наскільки вона важлива у відносному вигляді? Як вона впливає на сфери, галузі, регіони, в яких вона вишукана, і на людей, що володіють нею? Наскільки вона важлива для суспільства в цілому? Що може отримати суспільство від її вирішення?

5) Часові рамки. З якого часу існує дана проблема? Спостерігалась вона один раз, декілька раз, чи виникає періодично? Яка тенденція: проблема стабілізувалась, посилюється чи послаблюється?

В результаті попереднього аналізу проблемна ситуація отримує чітке визначення у вигляді формули проблеми. При тому ця формула може значно відрізнятися від попередньої, що була визначена замовником.

На основі попереднього аналізу розробляється програма дослідження даної проблеми. Програма є обов’язковим вихідним документом любого соціологічного дослідження, незалежно від того, являється це дослідження теоретичним чи прикладним.

Вона включає в себе наступні розділи:

1) теоретичний (мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, визначення понять, формулювання гіпотез);

2) методичний (обгрунтування вибірки, методів збору даних, методів обробки і аналізу даних);

3) організаційний (план дослідження, порядок дослідження елементів, розподіл людських і фінансових ресурсів тощо).


Цілі і завдання дослідження. Цей розділ регулює відносини замовника і соціолога на стадії попереднього визначення очікуваного результату, а також визначає обсяг витрат, часу і фінансових ресурсів, необхідних для отримання результату.

Цілі дослідження можуть бути різноманітними. Наприклад, якщо сформована проблема як недостатня ефективність застосування нормативно-правових документів, то і ціль буде визначена в аналізі реальної ситуації причин низької ефективності застосування (дії) нормативно-правових актів, виявленні скритих резервів,ь а також розробці практичних рекомендацій по зміні даної ситуації. Завдання дослідження являє собою змістовну. методичну і організаційну конкретизації мети (цілі).

Предмет і об’єкт дослідження. Коли соціолог вибирає предмет дослідження, він в той же час формулює і гіпотезу можливих шляхів вирішення проблеми, а також форми і методи проведення соціологічного дослідження. В нашому прикладі дослідження соціолог може передбачати, що причиною незадовільного застосування нормативно-правових актів є неефективна система прийняття і втілення нормативно-правових актів, тоді предметом дослідження буде система прийняття і втілення в життя цих актів, а це буде стимулювати:

1) дослідження шляхів прийняття і втілення нормативно-правових актів;

2) роль правотворчих і парвозастосовних органів у підготовці, прийнятті і втіленні нормативно-правових актів;

3) роль, компетентність і рівень професійної підготовки законодавців і спеціалістів по втіленню прийнятих норматвно-правових актів;

4) вирішальна і дорадча роль осіб, що наділені неофіційним впливом, відповідальність за якість законодавчих актів. їх втілення і контроль за втіленням.

Але соціолог може також передбачати і інше, а саме, що причиною неефективності застосування нормативно-правових актів є низький рівень стилю керівництва правотворчими органами. Тоді дослідження буде розгортатися по іншому сценарію. Якщо в першому випадку велике значення буде мати аналіз документів, то в другому – анкетне опитування і психологічне тестування.

Теоретична і емпірична інтерпретація понять дозволяє вирішити три основні завдання:

визначити ті аспекти теоретичних понять, які використовуються в даному дослідженні;

це дає можливість вести аналіз практичних проблем на рівні теоретичного знання і тим самим забезпечити наукове обгрунтування його результатів, висновків і рекомендацій;

забезпечити вимір і реєстрацію соціальних явищ, що досліджуються, з допомогою кількісних. статистичних показників.

Теоретична інтерпретація понять втілюється через ряд послідовних етапів:

1) переведення проблемної ситуації в формулювання в твердих наукових рамках і термінах;

2) кожне поняття цього формулювання розпадається на такі операційні складові. які можуть бути досліджені кількісним методом;

3) окрім структурної інтерпретації понять, що описують предмет дослідження, необхідно провести їх факторну інтерпретацію, тобто визначити систему його зв’язків з зовнішніми об’єктами і внутрішніми суб’єктивними факторами.

Кінцевою метою всієї цієї роботи буде розробка таких понять, які доступні обліку і реєстрації. Поняття, що визначають такі елементарні фрагменти соціальної реальності, називаються поняттями-індикаторами.

Формування гіпотези – заключна частина теоретичної підготовки емпіричного соціологічного дослідження. Гіпотеза дослідження – це науково обгрунтоване припущення про структуру соціального явища, що досліджується або про характер зв’язків між його компонентами.

Існують відповідні правила висування і перевірки гіпотез:

гіпотеза повинна знаходитись у згоді або, в крайньому разі, бути поєднана з усіма фактами, яких вона торкається;

із багатьох антагоністичних гіпотез, що висунуті для пояснення серії фактів, перевага віддається тій, яка одноманітно пояснює велику їх кількість;

для пояснення серії фактів необхідно висувати як можна менше гіпотез, і їх зв’язок повинен бути по можливості тіснішим;

привисуненні гіпотези необхідно усвідомлювати цілком можливий характер її висновків;

неможливо керуватися суперечливими гіпотезами.

Гіпотези – це посилкові чинники для дослідження. Подальші етапи емпіричного дослідження знаходяться в прямій залежності від висунутих гіпотез. Для відпрацювання гіпотези і процедури дослідження проводять попереднє ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

В залежності від теоретичного рівня інтерпретуючих понять гіпотези діляться на основні і вивідні (гіпотези причини і гіпотези наслідків). Таким чином вони створюють ієрархічні ланцюги, що дублюють теоретичну інтерпретацію понять.

Формування гіпотези – це розробка логічної бази для збору і аналізу емпіричних даних. Якщо дослідником були сформульовані гіпотези, то емпіричні дані служать для їх перевірки, підтвердження або спростування. Якщо ж гіпотези з самого початку не висувалися, то різко падає науковий рівень соціологічного дослідження,а в результаті і узагальнення зводяться до описання процентних обчислень тих чи інших індикаторів і до досить тривіальних рекомендацій.

Категорія: Соціологія (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter