Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соціологія (Лекції)

2. Поняття бюрократії. Особливості бюрократії (за М.Вебером)


Чим бiльше i складнiше цiльова органiзацiя будь-якого типу, тим бiльше потреба не тiльки у координацiї дiяльностi її членiв, але й в упорядкуваннi самої координуючої дiяльностi. Ця потреба задовольняється тим, що соцiологи називають бюрократiєю, - а саме – специфічною соцiальною структурою, що створюється iєрархiєю статусiв i ролей, яка базується на розподiлi функцiй i влади, і що функцiонує за певними правилами та процедурами.

Поняття бюрократiї соцiологи вживають у нейтральному значеннi, без того негативного навантаження, яке це слово має у повсякденному вжитку, коли ми використовуємо його для позначення, наприклад, органiзацiйної неефективностi.

Бюрократ, в американському варiантi повсякденної свідомості, найчастiше уявляється як офiцiозний, зосереджений на правилах, заплутаний у концелярських формалiзмах клерк, що ухиляється вiд відповідальності i займається малопродуктивною роботою.

У захiдному свiтi, за оцiнками американських соцiологiв, бюрократія у двадцятому сторiччi набула розгалуженостi через те, що зростання та ускладнення соцiальних органiзацiй зробили необхiдним створення в них великої кiлькостi структурних одиниць i пiдроздiлiв. А щоб контролювати їх рiзноманiтну дiяльнiсть i регулювати її, став необхiдним вiдповiдний соцiальний механiзм.

Забезпечуючи виконання завдань на регулярних i упорядкованих пiдставах, бюрократiя у великiй органiзацiї робить можливими ефективне планування i ефективну координацiю дiй .

Крiм того, бюрократiї прагнуть усунути усякий стороннiй вплив на поведiнку своїх членiв, щоб вони дiяли перш за все на користь органiзацiї. У наш час найбiльшi i найскладнiшi органiзацiї будуються саме як бюрократiї - у соцiологiчному значеннi цього слова.

Вперше аналiз бюрократiї як специфiчної системи соцiальної регуляцiї здiйснив видатний нiмецький соцiолог Макс Вебер (1864-19). Вебер вважав головною тенденцiєю нової i новiтньої iсторiї – процеси рацiоналiзацiї (rationalization), а саме - процеси замiщення традицiйних, виключно досвiдних методiв соцiальної органiзацiї методами теоретично обгрунтованими, із явно сформульованими, старано розрахованими правилами i процедурамми.

Вебер аналiзував не конкретнi існуючі бюрократичнi органiзацiї, а як вiн це назвав, iдеальний тип (ideal type) бюрократiї.

Що таке ідеальний тип?

У соцiологiї iдеальний тип – це абстрагований опис певного явища, сконструйований з даних аналiзу багатьох реальних випадкiв цього явища так, щоб зафiксувати його головнi характеристики та суттєвi особливостi. Наприклад, соцiологи вiдшукують спiльнi елементи у структурах державних мiнiстерств i комiтетiв, церков, профспiлок, унiверситетiв, концернiв i конструюють модель цiльової органiзацiї взагалi. Але треба пом’ятати, що така модель не є реалiстичним зображенням жодної конкретної бюрократичної структури, яка дiйсно дiє у певних умовах. Така модель має зовсiм iнше призначення .. Вона використовується, щоб з’ясувати механiзми функцiонування вiдповiдних органiзацiй i пояснити вже з’ясоване тим, хто тiльки починає дослiдження таких органiзацiй, або лише готується для того, щоб такi дослiдження проводити. Це треба мати на увазi при ознайомленнi з iдеальним типом бюрократiї, розробленим Максом Вебером - як повнiстю рацiоналiзовано .ї .органiзацiї, зусилля якої сконцентрованi на вiдборi найбiльш вiдповiдних - із приступних - засобiв для досягнення певної цiлi.

Категорія: Соціологія (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter