Типи, механізми і стадії політичної соціалізації


Типи, механізми і стадії політичної соціалізації


Політична соціалізація — процес залучення особи до участі у виробленні політики.

Громадянське дозрівання, заохочення людини до політики проходить певні вікові стадії. Воно починається вже у віці 3-4 років, коли через сім’ю, ЗМІ, найближче оточення дитина набуває перших знань про політику.

На етапі первісної соціалізації діти одержують різні уявлення про правильну або неправильну поведінку, вчинки. Під впливом настроїв і поглядів, що панують у сім’ї, часто закладаються політичні норми і цінності на все життя, які відзначаються неабиякою стійкістю.

Вторинна соціалізаціяПолітичне виховання і навчання певною мірою відбувається в школі, період перебування в якій становить вторинну політичну соціалізацію. За цей час дитина вивчає основні, загальновизнані в суспільстві цінності і погляди, набуває початкового досвіду соціальної практики, особливо через участь в діяльності дитячих організацій.

Третій етап. Наступний етап політичної соціалізації доцільно пов’язувати з періодом життя від 16-18 до 40 років. У 16-річному віці люди одержують паспорт, і 18-річному віці — юридичне право на участь у політичній діяльності. Водночас вони здобувають ґрунтовні знання в суспільній сфері завдяки навчанню і роботі.

Четвертий етап. Політична соціалізація триває і з досягненням людьми зрілого віку (40-60 років) на їхню політичну поведінку значною мірою впливають життєвий досвід, наявність дорослих дітей, сталість поглядів. Проте і в цей період люди вдосконалюються в політиці, краще й глибше оцінюють суспільно-політичні події, завдяки чому можуть вносити корективи у свої політичні погляди і поведінку.

На процес політичної соціалізації впливають і стихійні чинники: війни, революції, політичні та економічні кризи.

Якщо політична система перебуває в стані кризи, відбуваються порушення і серйозні збої в процесі політичної соціалізації. Формуються неправильні уявлення про суспільство, які набувають стійкого характеру.

Типи політичної соціалізації:

  1. гармонічний тип - відображає нормальні психологічні взаємодії людини та інститутів влади, раціональне і з повагою ставлення індивіда до правопорядку, держави;
  2. гегемоністський тип - характеризує негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, окрім "своєї";
  3. плюралістичний тип - засвідчує визнання людиною рівноправності з іншими громадянами;
  4. конфліктний тип - формується на основі міжнародної боротьби і протистояння взаємозалежних інтересів.

Механізми політичної соціалізації функціонують на декількох рівнях. Прийнято виділяти загальносоціальний, соціально-психологічний і індивідуальний рівні дії цих механізмів. На загальсоціальному рівні на людину діє величезне число макросоціальних і макрополітичних факторів, що підлягають людській оцінці і, на основі цієї оцінки, виробляються відповідні ставлення до даного суспільства і його політичної системи. На соціально-психологічному рівні, політичні цілі та цінності транслюються системою як через великі, так і через малі групи, членом яких є індивід. На основі безпосереднього спілкування і взаємодії, людина долучається до елементів політичної системи на життєвому рівні, виробляючи емоційне ставлення до них. На індивідуальному рівні, в якості механізмів політичної соціалізації виступають індивідуально-психологічні структури, на основі яких поступово і формуються ті потреби, мотиви, установки та стереотипи, які потім керують свідомістю і поведінкою людини в політиці.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 114
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?