Управління процесами комунікації в політичному процесі


Управління процесами комунікації в політичному процесі


Політична комунікація являє собою сукупність процесів і явищ інформаційного впливу і взаємодії у сфері політики, пов'язаних з конкретно-історичною діяльністю політичних акторів у суспільстві. Це певний процес обміну інформацією в соціумі. Комунікація виникає за наявності інформації, яка має джерело і адресата. Комунікація має метою управління наявними або запланованими політичними процесами.

Будь-який вид управління передбачає комунікацію, коли в ролі комунікатора зазвичай виступає суб'єкт управління. На сучасному етапі політико-технологічне управління грунтується на цивілізованих способи маніпуляції, де основним є комунікаційний процес.

Існує три основні способи (канали) політичної комунікації, що ґрунтуються на використанні різноманітних засобів:

1. Комунікація через засоби масової інформації: друковані засоби (преса, книги, плакати), електронні (радіо, телебачення). Така комунікація реалізується через проведення прес-конференцій, брифінгів, розсилання прес-релізів, розміщення політичної реклами.

2. Комунікація через організації, коли ланкою передачі слугують політичні партії, групи інтересів, суспільні організації та рухи.

3. Комунікація через неформальні канали з використанням особистих зв'язків.

У сучасних демократичних суспільствах майже весь обсяг політичної комунікації здійснюється за допомогою засобів масової інформації (ЗМІ). Їхнє завдання полягає в створенні великої інформаційної бази, за допомогою якої виробляється незалежна індивідуальна та суспільна думка з найважливіших політичних питань.

У сучасному світі ЗМІ є важливою частиною політичної системи, без якої неможливо представити політичне життя суспільства. ЗМІ (мас-медіа) – це велика система установ, що за допомогою технічних засобів спрямована на всеосяжне охоплення населення з метою оперативного інформування, а також створення обумовлених стереотипів суспільної думки.

Політична комунікація – це комунікація, що висловлюється політичними акторами, яка одночасно є спрямованою на них, і містить у собі їх стиль, знання, мотиви, цінності та орієнтири.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4270
0  
Всього коментарів 1
0  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність становить:  Кримінальний кодекс України , який ґрунтується на:  Конституції України; 
Наші партнери
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?