Пропорційна виборча система та її вплив на стратегію виборчої кампанії
Пропорційна виборча система та її вплив на стратегію виборчої кампанії
Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.
Розрізняють наступні види пропорційної системи:
1) з жорсткими списками;
2) з преференціями;
3) з напівжорсткими списками.
1. При застосуванні жорстких списків виборець безпосередньо голосує за список партії, що він обирає. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках.
2. При застосуванні системи преференцій виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Таким чином, обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку.
3. Напівжорсткі списки — коли мандат обов’язково одержує кандидат, який очолює партійний список, а розподіл інших мандатів, що їх одержала партія, здійснюється залежно від кількості голосів, які одержав кандидат (в Італії, Австрії, Швейцарії).
Пропорційна виборча система має такі переваги:
- розподіл голосів виборців пропорційно, зменшується можливість їх втрати;
- врахування інтересів різних суспільних груп;
- мінімізуються можливості для фальсифікацій результатів волевиявлення громадян;
- відбувається сприяння розвитку партійної системи та партійної ідеології;
- депутат маючи підтримку політичної партії має набагато більше можливостей, щоб виконати передвиборні обіцянки.
Однак пропорційна виборча система має і багато негативних рис:
- виборці голосують не за конкретних людей, а за партійний список, в якому можуть виявитися невідомі, некомпетентні, непопулярні політики;
- відсутність тісного зв’язку, контактів між депутатами і виборцями, оскільки депутата обирають не виборці конкретного виборчого округу, а виборчий корпус усієї країни;
- доволі складна система підрахунку голосів;
- до парламенту потрапляє багато політичних сил, що ускладнює процедуру формування парламентської більшості і часто робить уряд у країні нестабільним.