Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Теорія політичних систем (Шпаргалки)


Політична свідомість та політична культура


 

Політична свідомість — це відображення духовного життя людей, інтересів і сподівань різноманітних соціальних спільностей, верств, класів, націй, індивідів і суспільства. Політична свідомість — це свідомість співучасників політичного процесу, всіх сил, що борються за владу та її здійснення, реалізацію.

Першим важливим компонентом політичної свідомості є політичні знання та сформовані на їх основі типові політичні уявлення про різні аспекти політичного життя суспільства.

Політичні знання та уявлення, як і політична свідомість в цілому, функціонують на двох рівнях: буденному, емпіричному та теоретичному.

Буденна політична свідомість - це сукупність знань і уявлень, ідей, які виникають під впливом повсякденної політичної дійсності, хоча вона є досить поверховим відображенням політичного життя, до неї не слід ставитись зневажливо, оскільки сама буденна свідомість виступає спонукальним мотивом політичної діяльності більшості людей, а також основою, на якій формується теоретична свідомість.

Буденна політична свідомість характеризується чітко вираженими соціально-психологічними рисами: соціальними почуттями, настроями, емоціями, імпульсивністю, гостротою реагування. Безпосередній зв'язок з практикою надає їй рис особливої динамічності, рухливості, гнучкості, здатності чутливо реагувати на політичні зміни, здійснюючи суттєвий, а подекуди і вирішальний вплив на хід подій.

Більш високим рівнем є теоретична політична свідомість — тобто ідеї, уявлення, погляди, почуття, знання, теорії, що виникають на основі наукового дослідження політичних відносин. На теоретичному рівні зміст політичної свідомості закріплюється в формі наукових понять і категорій, а також соціально-політичних теорій, вчень, концепцій і доктрин.

Емпіричний рівень політичної свідомості - більш-менш усвідомлена сума спостережень про явища і процеси політичного життя, що виникають у її учасників. Цей рівень формується на грунті практичного повсякденного досвіду людей. На відміну від щоденного емпіричний рівень свідомості характеризується більшої визначеністю і предметністю уявлень про соціально-політичні процеси.


Вперше термін «політична культура» вжив в ХVIII столітті І.Гердер. Політична культура є сукупністю цінностей, установок, переконань, орієнтацій, які є загальноприйнятими і служать впорядкуванню політичного досвіду і регулюванню політичної поведінки всіх членів суспільства. Вона включає не тільки політичні ідеали, цінності і установки, але і діючі норми політичного життя.

Політична культура служить каналом взаємодії особи і політичної влади. Її основне призначення полягає в здійсненні не відчуження, а приєднання людей до політичної системи і політичної діяльності.

Політична культура є сукупністю позицій, цінностей і кодексу поведінки, що стосується взаємних відносин між владою і громадянами.

Отже, до політичної культури можна віднести:

- знання політики, фактів, зацікавленість ними;

- оцінку політичних явищ, оцінні думки, що стосуються того, як повинна здійснюватися влада;

- емоційну сторони політичних позицій, наприклад, любов до батьківщини, ненависть до ворогів;

- визнання в даному суспільстві зразків політичної поведінки, які визначають, якомога і слід поступати.


Категорія: Теорія політичних систем (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter