Недержавні учасники міжнародних відносин


Недержавні учасники міжнародних відносин


Серед недержавних учасників міжнародних відносин виділяють міжурядові організаціїнеурядові організаціїтранснаціональні корпорації та інші суспільні сили і рухи, що діють на світовій арені. Зростання їхньої ролі та впливу стали відносно новим явищем у міжнародних відносинах, характерним для післявоєнного часу.

(ООН, Рада Європи, МВФ, ЮНЕСКО, НАФТА, НАТО)

Виділяють міжнародні міжурядові організації із співробітництва та наднаціональні організації.

Організації із співробітництва у повному обсязі зберігають суверенітет держав, які входять до їх складу.

Наднаціональна організація користується переданими їй повноваженнями, завдяки чому вона може звертатися окрім самих держав-учасниць безпосередньо до вихідців з цих держав.

Неурядові організації розрізняються за своїми розмірами, структурою, направленістю діяльності та її завданнями. На відміну від держав і міжурядових організацій, їхні рішення не мають для держав юридичної сили. Основною "зброєю" неурядових організацій у галузі міжнародної політики є мобілізація міжнародної громадської думки,

Транснаціональні корпорації - підприємства, заклади й організації, метою яких є отримання прибутку і які діють через свої філії одночасно в кількох державах. Водночас центр управління і прийняття рішень тієї або іншої транснаціональної корпорації знаходиться в одній із цих держав.

Вони стали самостійними суб'єктами не тільки економічних, але й політичних відносин. Сьогодні у світі нараховується тридцять п'ять тисяч транснаціональних утворень. Ядро ж світової господарської системи складають п'ятсот ТНК, які володіють необмеженою економічною владою. Під контролем ТНК знаходиться більше половини світового промислового виробництва, 63% зовнішньої торгівлі, чотири п'ятих патентів і ліцензій на нову техніку, технологію і "ноу-хау".


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 17
1  
Користувачів 224
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?