Пошук по сайту

Теорія групової політики (А. Бентлі, Д.Трумен)

Теорія групової політики (А. Бентлі, Д.Трумен)


Родоначальником групової теорії політики був видатний учений А. Бентлі. Він охарактеризував групу як частину суспільства, яка, однак, не є фізичною масою, відірваною від інших людей. Вона являє собою масу діяльності, що не виключає участі людей, зайнятих у цій та інших подібних формах діяльності.

Основою теорії є поняття інтересу, яке наближене до ідеї плюралізму інтересів. Власне інтерес об?єднує людей за певних умов. Причина об?єднання в групу — прагнення до самовираження й пошук особистого та колективного захисту. Групи дбають про свої інтереси так, як це роблять індивіди. Виходячи з цього, деякі політологи розглядають політичну систему як сплетіння груп індивідів, котрі намагаються досягти певних благ.

А. Ф. Бентлі, «група – це об’єднання громадян, що розглядається не як абстрактна фізична одиниця суспільства, а як масова діяльність.... Немає такої групи, в якій не було б свого інтересу. Груп без інтересу не існує.

Суспільство – це сукупність різноманітних груп інтересів, а їх  кількість обмежується лише одним показником – інтересами, за  якими вони створені і діють»

Теорія пояснює державну політику як результат взаємодії груп інтересів, визначає плюралізм та корпоративізм як основні моделі вироблення та реалізації державної політики

Дослідження груп показало, що між державою і партіями, з одного боку, і суспільством - з іншого функціонують неурядові, неофіційні, а часто неформальні співтовариства, які створюють розгалужену структуру зв'язків і відносин, мають широкі можливості. Головне їхнє завдання - перетворити один вид влади або впливу в іншій - політичний.

Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 328
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?