Реклама від Yandex

Реклама від Google


Категорія: Політичні технології (Семінари)

Політичний імідж як основа легітимації владного впливу


Імідж – результат та конкретна форма відображення предметів і явищ у світосприйнятті людини, тобто відчуття, уявлення, поняття, які на основі цього формуються, та сформульовані висновки. Виходячи з цього, можна стверджувати, що кожному об’єкту притаманний певний імідж, «забарвленість», «упізнаваність». Навіть його відсутність, вважає проф. Г. Г. Почепцов, – також імідж.

Політичний імідж – образ суб’єкта політики, який цілеспрямовано формується і покликаний здійснити емоційно-психологічний вплив на об’єкти політики з метою популяризації самої політики чи діяльності.

Імідж є «живою» та «органічною» комунікативною основою позиціонування влади. Її можна спрямовувати, коригувати, уточнювати, переробляти, аби вона відповідала очікуванням громадськості. Саме успішний імідж є запорукою успішності функціонування органу держаної влади, так і її керівної ланки зокрема. Тому імідж має бути чітко структурованим, керованим, а відтак розроблятись та реалізуватись за відповідною схемою позитивного сприйняття залежно від обставин.

На формування позитивного іміджу влади впливають: внутрішня та зовнішня складова позиціонування влади. Внутрішня складова характеризує відповідність змісту політики установи реальним потребам та інтересам громадськості, адже лише своєчасна реакція влади на звернення громадян створює сприятливе уявлення про діяльність владних структур в цілому. Зовнішня складова стосується зовнішньої форми сприйняття влади, а саме стиль одягу управлінців (дотримання ділового стилю в одязі), інтер’єр приміщення, які забезпечують позитивне сприйняття діяльності влади.

Наприклад, якщо чиновник працює в «обшарпаному кабінеті, в якому панує безлад», чи якщо управлінець декларує не достатньо етичну поведінку по відношенню до громадянина, не достатньо привітний, то такого чиновника відповідно і сприймають, як не господарника, людину, котра не здатна приймати ефективні рішення, неспроможна забезпечити ефективність здійснення державно-управлінської діяльності.

Імідж влади в такому випадку формується через безпосередню взаємодію із громадськістю. Тут принципово важливо чиновникам звертати увагу на наступні складові діяльності, які безпосередньо формують ставлення громадськості до влади:

– первинний контакт (привітність, стиль управління), що формує уявлення про діяльність організації;

– ефективність послуг (вказує на те, що влада діє заради обслуговування інтересів громадян);

– узгодженість дій влади та громадянина (влада є своєю для громадянина, заради чого вона зобов'язана діяти так, як того від неї вимагає громадськість);

– результативність влади (конкретні кроки на шляху до покращення умов життя громадян).

Політичний імідж, по суті, є продовженням та навіть стимулюванням архетип них бажань людини в батькові-покровителі, герої-переможці, бунтарі-спасителі та мудреці-улаштовувачі, образи яких символізують, відповідно, безпеку, патріотизм, свободу та справедливий порядок.

Як зазначає російський вчений Д. Ольшанський, «достоїнства лідерів дедалі більше визначаються не їхніми реальними досягненнями (зміна життя, ухвалення нових законів, реалізація своїх програм тощо), а тим враженням, яке вони справляють на виборців. Імідж став важливіше біографії»

Як технологія легітимації політичної влади формування та управління іміджем лідера передбачає виконання за його допомогою трьох основних завдань. По-перше, переконати у достатній силі та владних можливостях лідера здійснити свій політичний проект. По-друге, емоційно захопити та викликати довіру до лідера. По-третє, солідаризувати з лідером як «своєю людиною», що найкраще розуміє проблеми та інтереси своїх послідовників. Шляхи вирішення цих завдань можуть бути найрізноманітнішими. Але вони мають враховувати специфіку суспільно - політичної ситуації та стереотипи , очікування й ціннісні ієрархії реципієнтів іміджу.

Політичний лідер, який перебуває в наші дні завдяки візуальним мас-медіа в сфері сенсорного сприйняття своїх співгромадян, володіє якостями «образності» й «емпіричності» у набагато більшій мірі, ніж політичні інститути й течії…».

Отже, завдяки вдало сформованому та ефективно функціонуючому іміджу політичний лідер здатен наділяти легітимністю ті об’єкти та процеси політичного світу, з якими він ототожнюється в масовій свідомості як їх керівник. Наприклад, привабливий імідж політичного лідера може наділяти легітимністю партію чи державний орган, який він очолює. І навпаки, негативація іміджу політичного лідера може потягти за собою занепад партії, кризу ідеологічної течії в окремій країні та навіть кризу державної влади.

Інструментом легітимації політичної влади може виступати не лише персоналізований політичний імідж, а й інституціоналізований (корпоративний) імідж (наприклад, політичної партії).

Корпоративний імідж партії визначають: 1) корпоративний зовнішній вигляд (дизайн), 2) корпоративна комунікація та 3) корпоративна поведінка , що разом складають корпоративну ідентичність. Корпоративний імідж, на думку Х. Хеса, це сума уявлень у суспільстві про яку-небудь організацію або проекція корпоративної ідентичності, що, в свою чергу, представляє собою загальну суму всіх якостей та зовнішніх презентативних форм будь-якої організації.

Можна виокремити наступні особливості корпоративного політичного іміджу. Він: збільшує обсяг знання про дану організацію, що сприяє росту позитивного ставлення донеї; примушує репутацію даної організації краще працювати на неї; оспорює невірні уявлення про дану організацію; виражає те, що саме дане організація найкращим чином підходить для рішення конкретних проблем; виробляє згоду з корпоративною позицією у спірних питаннях; розвиває асоціації з позитивними характеристиками ( висока якість , інновативність, чесність тощо); позиціонує дану організацію як крокуючу вперед; надає даній організації людського обличчя; єднає різні підрозділи під одним іміджем.

Таким чином, політичний імідж (як персоналізований , так і інституціоналізований) може відігравати легітимізуючу роль для свого носія, оскільки володіє якостями цілісного гештальту певної позитивної властивості політичного суб’єкта, яка цінується в суспільстві. Її технологічними засобами гіперболізують і вона починає жити своїм життям, практично незалежно від свого носія.

Категорія: Політичні технології (Семінари)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter