Поняття та особливості права Європейського Союзу

Право ЄС – специфічна правова система, норми якої регулюють суспільні відносини, що складаються в ході інтеграційних процесів в рамках ЄС.

Поняття «Право ЄС» можна розглядати у таких аспектах:

1) самостійна правова система;

2) як наука, що вивчає цю систему;

3) навчальна дисципліна, яка має свій предмет (сус-ні відносини, які склались і складаються в результаті взаємодії держав-членів ЄС, а також між інститутами і органами ЄС), та методи (координації, субординації, уніфікації, гармонізації);

4) як комплексна галузь знань.

Особливості права Європейського Союзу:

- обмеження суверенних прав держав-членів на користь органів ЄС. Європейський Союз не є класичною міжнародною організацією в повному розумінні цього слова. Він поєднує в собі риси міжнародної організації, конфедерації та федерації;

- ПЄС поєднує в собі риси Романо-германської та Англо-саксонської правових систем. Незважаючи на великий «тиск» Романо-германської системи, має місце прецедентне право на території ЄС;

- ПЄС має пряму дію (і ознаку, і принцип - принцип прямої дії). Пряма дія ПЄС означає, що його норми встановлюють суб'єктивні права і обов'язки безпосередньо для фізичних та юридичних осіб;

- Верховенство по відношенню до національного права держав-членів. Принцип верховенства ПЄС. Верховенство ПЄС означає, що його джерела мають більшу юридичну силу, ніж джерела права, що приймаються в рамках окремих держав-членів.

- ПЄС займає проміжне положення між національним (внутрішньодержавним) і міжнародним правами.

З метою підкреслити своєрідність права Європейського Союзу та його відмінності від класичних правових систем (внутрішньодержавного і міжнародного права) у науковій літературі воно часто характеризується як наднаціональне (наддержавне) право. У сучасній західній доктрині отримав також поширення термін транснаціональне право, який робить акцент на здатності норм Європейського Союзу діяти через державні кордони, не обмежуючись територією однієї-єдиної країни.