Інституційний механізм та порядок ухвалення рішень в зовнішньополітичній сфері ЄС


Інституційний механізм та порядок ухвалення рішень в зовнішньополітичній сфері ЄС


Європейська Рада

- встановлює стратегічні інтереси та цілі Союзу

- визначає загальні орієнтири

- приймає рішення – приймаються одноголосно, за пропозицією Ради, втілюються опосередковано, не на пряму, можуть скликатись позачергові засідання Головою.

Рада ЄС - формація з закордонних справ, яка на підставі стратегічних напрямків, визначених Європейською Радою, розробляє зовнішню політику Союзу й забезпечує послідовність його дій. Раду по закордонним справам очолює Верховний представник Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

Приймає рішення, які необхідні для реалізації цієї політики. Рішення приймаються одноголосно, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Будь-який член Ради може висунути застереження, тоді дії рішення не будуть поширюватись на його державу. Якщо застережень буде 1/3 представників Ради ЄС і якщо там проживає 1/3 населення, то таке рішення вважається не прийнятим.

Рада ЄС санкціонує відкриття міжнародних переговорів та підписання міжнародних договорів.

Верховний представник Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки:

- посадова особа, яка виконує зовнішню політику ЄС

- постійно здійснює головування в Раді ЄС з питань ЗППБ

- представляє інтереси ЄС на міжнародному рівні

- представляє на розгляд Ради ЄС пропозиції та ініціативи

- інформує Парламент про зовнішню політику ЄС

- слідкує за тим, щоб позицію Парламенту було враховано в рамках реалізації зовнішньої політики

Держави-члени

- можуть на засіданні Ради ЄС вносити пропозиції та ініціативи

- при прийнятті рішень на міжнародній арені завжди забезпечується захист інтересів Союзу та консультуються з іншими державами-членами

- координують діяльність при роботі в міжнародних організаціях та конференціях

- держави-члени, які є в Раді безпеки ООН завжди мають сприяти захисту позиції Союзу, а також можуть запросити Верховного представника ЄС ЗППБ для висловлювання позиції.

Європарламент не має формальних повноважень у сфері СЗППБ. Він здійснює лише інформативні та консультативні функції стосовно головних аспектів і основоположних пріоритетів СЗППБ, а також може звертатися з питаннями до Ради та Високого представника чи давати їм рекомендації. Європарламент організовує щорічні дискусії про стан справ у цих сферах

При укладанні міжнародних договорів вимагається згода Парламенту:

· Про асоціацію

· про приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини

· угоди, які запроваджують специфічний механізм

· угоди, які мають значні бюджетні наслідки

· угоди, які поширюються на сфери, де використовується загальна законодавча процедура

Допоміжним органом Ради є Комітет з питань політики і безпеки (Комітет). Він уповноважений слідкувати за міжнародною ситуацією і готує висновки для Ради і Високого представника на їх запит чи за власною ініціативою. Комітет також стежить за здійсненням погодженої зовнішньої політики.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4269
0  
Всього коментарів 1
2  
Користувачів 23
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність становить:  Кримінальний кодекс України , який ґрунтується на:  Конституції України; 
  • Структура (система) Кримінального кодексу України (КК України)
  • Кримінальний кодекс України складається з двох взаємопов’язаних частин: Загальної та Особливої, кожна з яких у свою чергу, складається із розділів, а
Наші партнери
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?