Завдання прокурора як державного обвинувача

Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Державне обвинувачення, як визначено в ст. 3 КПК, - це процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчи - нила кримінальне правопорушення.

У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів - в допиті підсудного, потерпілого, свідків, у дослідженні висновків експертів і речових доказів. Він також бере участь у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промовою, в якій він аналізує докази, які досліджувалися в ході судового слідства, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

Завдання прокурора як державного обвинувача:

• доведення перед судом складу злочину
• сприяння виконанню вимог закону про всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи і постанови суду, рішень, заснованих на законі з дотриманням принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки законові
• захист прав і свобод учасників процесу
• вжиття заходів та усунення порушень, від кого б вони не виходили

З метою успішного виконання зазначених завдань державні обвинувачі повинні забезпечувати високий рівень підтримання державного обвинувачення в судах, об'єктивно і неупереджено оцінювати докази, виважено вирішувати питання про зміну обвинувачення або відмова від обвинувачення, письмово фіксувати хід судових засідань та зібрані матеріали накопичувати у наглядових.

Запорукою успішного виконання функції підтримання державного обвинувачення в суді є ретельна підготовка прокурора до участі в судовому процесі.

Основні завдання прокурора визначені в ст. 36 § 2 (Сторона обвинувачення) КПК України:

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

• починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
• мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
• доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
• доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
• скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
• ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого;
• погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
• повідомляти особі про підозру;
• пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права;
• затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань;
• звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
• підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;
• погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням;
• доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
• оскаржувати судові рішення;
• здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором України або особою, яка виконує його обов’язки.