Військові прокуратури: структура та повноваження


Військові прокуратури: структура та повноваження


До військових прокуратур належать:

  • Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України);
  • військові прокуратури регіонів (на правах регіональних);
  • військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих).

У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури.

Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України

Відповідно до Наказу ГП «Про особливості діяльності військових прокуратур»

З метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави. Головній військовій прокуратурі (на правах самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України) необхідно:

  • забезпечити належний контроль за діяльністю військових прокуратур регіонів, вживати заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності
  • при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім спрямовувати на:
  • виконання військового обов'язку та проходження військової служби;
  • додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок;
  • додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів;
  • соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
  • формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення;
  • формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву;
  • зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва;
  • додержання бюджетного законодавства;
  • запобігання і протидію корупції та організованій злочинності;
  • використання земель оборони;
  • оплату та охорону праці.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
2  
Користувачів 292
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи отримуєте Ви стипендію?