Військові прокуратури: структура та повноваження


Військові прокуратури: структура та повноваження


До військових прокуратур належать:

  • Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України);
  • військові прокуратури регіонів (на правах регіональних);
  • військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих).

У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури.

Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України

Відповідно до Наказу ГП «Про особливості діяльності військових прокуратур»

З метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави. Головній військовій прокуратурі (на правах самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України) необхідно:

  • забезпечити належний контроль за діяльністю військових прокуратур регіонів, вживати заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності
  • при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім спрямовувати на:
  • виконання військового обов'язку та проходження військової служби;
  • додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок;
  • додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів;
  • соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
  • формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення;
  • формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву;
  • зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва;
  • додержання бюджетного законодавства;
  • запобігання і протидію корупції та організованій злочинності;
  • використання земель оборони;
  • оплату та охорону праці.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
1  
Всього коментарів 11
0  
Користувачів 69
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Чи отримуєте Ви стипендію?