Поиск по сайту

Гігієна праці. Завдання

1. Гігієна праці. Завдання

2. Професійний відбір працівників правоохоронних органів

3. Психологія безпеки

4. Фізичні вправи

5. Режим праці та відпочинку

 

 

1. Гігієна праці. Завдання


Гігієна праці – це галузь практичної й наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівника під впливом умов праці й на цій основі обґрунтовує заходи і засоби збереження та зміцнення здоров'я працюючого, профілактики несприятливого впливу умов праці.

У системі законодавчих актів щодо гігієни праці ключове місце посідає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення». Стаття 7 цього Закону передбачає:

  • розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів;
  • забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог щодо безпеки використання  (зберігання, транспортування тощо)  шкідливих для здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних  внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;
  • відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці велике значення мають запобіжний і поточний санітарні нагляди, які здійснюють установи та заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби. Запобіжний санітарний нагляд дає можливість значно покращити умови і безпеку праці через заборону виробництва і використання на підприємствах усіх форм власності життєво небезпечних речовин та матеріалів, технологічного устаткування, технологічних процесів та впровадження сучасних безвідходних і нешкідливих для здоров'я людей технологій.

Основні завдання гігієни праці:

1. Вивчати вплив на людину метеорологічних умов і розробляє засоби і способи забезпечення комфортних умов праці.

2. Вивчати вплив на організм людини небезпечних і токсичних речовин, що виділяються в навколишнє середовище, і розробляє засоби захисту.

3. Вивчати вплив шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розробляє засоби захисту від цих чинників.

4. Займатися питаннями освітлення робочих місць.

5. Давати обґрунтування санітарним нормам.

6. Займатися створенням індивідуальних засобів захисту.

7. Розробляти засоби і методи контролю умов праці.

8. Організовувати санітарно-побутове забезпечення.

 

 


2. Професійний відбір працівників правоохоронних органів


Під професійним відбором розуміють складну спеціалізовану процедуру вивчення й оцінки придатності того чи іншого кандидата до оволодіння спеціальністю, досягнення рівня майстерності і успішного виконання обов’язків як у звичайних, так і в екстремальних умовах. Насамперед кандидат повинен відповідати ряду формальних стандартів, прийнятих законодавством країни, зокрема, бути відповідного віку, мати потрібний освітній рівень, бути громадянином країни, мати певний зріст, вагу і фізичні кондиції, не мати медичних протипоказань для служби, не бути пов’язаним у будь-який спосіб із кримінальним світом. Така інформація з’ясовується у процесі бесід, аналізу документів, спеціальної перевірки, медичного огляду.

Складні види професійної діяльності в системі ОВС пред’являють жорсткі вимоги до соматичного і психічного здоров’я, здібностей і особистих якостей кандидатів, які бажають зв’язати своє життя зі службою в міліції, роблять об’єктивно складним відбір найбільш підготовлених осіб.

 

 


3. Психологія безпеки


Психологія безпеки - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні причини нещасних випадків, що виникають у процесі праці та інших видів діяльності, та шляхи використання психології для підвищення безпеки діяльності.

Об’єктом дослідження психології безпеки є різні види трудової діяльності людини, пов'язані з небезпекою. Предметом дослідження психології безпеки є:

1) психічні та психофізіологічні механізми, процеси, що забезпечують діяльність і впливають на її безпеку;

2) психічні та психофізіологічні стани людини, які переживає індивід в процесі діяльності, та їх вплив на безпеку діяльності;

Психологією безпеки розглядаються психічні процеси, психічні властивості і особливо детально аналізуються різноманітні форми психічних станів, які спостерігаються в процесі праці. В структурі психічної діяльності людини розрізняють три основні групи компонентів: психічні процеси, властивості і стани. Ефективність діяльності людини базується на рівні психічної напруги (стресу).

Досвід свідчить, що в основі аварійності і травматизму (до 60 - 90% випадків) часто лежать не інженерно-конструкторські дефекти, а організаційно-психологічні причини: низький рівень професійної підготовки з питань безпеки, недостатнє виховання, слабка установка фахівця на дотримання безпеки, перебування людей у стані стомлення або інших психічних станах, що знижують надійність і безпеку діяльності фахівця.

 

 


4. Фізичні вправи


Вагоме значення в житті людини займає фізична культура, що є засобами для всебічного фізичного розвитку за допомогою різних вправ, з лікувальною і профілактичною метою для зміцнення здоров?я. Головне у фізичній культурі - це фізичні вправи, об’єднуючі спеціально підібрані комплекси м’язових рухів, вживані для загального зміцнення організму, фізичного розвитку, в заняттях спортом, з метою придбання необхідних в житті навиків.

Фізичні вправи використовуються для відновлення здоров?я хворих і ослаблених людей, це, як правило, лікувальна фізична культура. Вона широко використовується при комплексному лікуванні в лікарнях, поліклініках, санаторіях. Застосування фізичної культури з лікувальною метою при захворюваннях опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем, порушеннях обміну речовин, після хірургічних операцій і ін. підвищує ефективність комплексного лікування, сприяє попередженню ускладнень, прискорює одужання і відновлення працездатності, будучи одним з компонентів реабілітації хворих.

Фізична культура застосовується у формі гімнастики, різних видів спорту, туризму, рухомих і спортивних ігор і ін.

Регулярні заняття фізичною культурою і спортом у всіх віках підвищують природну опірність організму несприятливим впливом навколишнього середовища, інфекціям. Наукові спостереження доводять, що ті, хто систематично займаються фізичними вправами з дотриманням правил особистої гігієни, рідше хворіють, краще працюють, довше живуть.

 

 


5. Режим праці та відпочинку


Режим праці та відпочинку - це встановлені для кожного виду робіт порядок чергування та тривалості періодів роботи й відпочинку, які підтримують високу працездатність, зберігають здоров'я трудящих; він передбачає правильне чергування часу роботи з мікропаузами та перервами на відпочинок з урахуванням специфіки виробництва або виконуваних функцій.

Режим праці і відпочинку протягом робочої зміни визначається такими факторами, як тривалість робочого дня, час початку і закінчення роботи, час надання і тривалість обідньої перерви, кількість і тривалість регламентованих перерв на відпочинок (макропауз), наявність мікропауз у трудовому процесі.

Тижневий режим праці і відпочинку характеризується встановленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергування днів роботи і відпочинку, чергуванням роботи в різні зміни.

Річний режим праці і відпочинку характеризується загальною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю основної і додаткових відпусток.

Режим праці і відпочинку є предметом переговорів між найманими працівниками (профспілками) і роботодавцями при укладенні колективних договорів.

Режим праці і відпочинку залежить від характеру виробничого процесу, тобто може бути однозмінним або багатозмінним, стандартним або нестандартним. Однак у всіх випадках він повинен бути науково обгрунтованим, раціональним.

Раціональний, фізіологічно обгрунтований режим праці і відпочинку повинен відповідати таким вимогам:

  • запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників;
  • сприяти збереженню високої працездатності і оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни;
  • забезпечувати високу продуктивність праці;
  • сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.
  • ефективність режиму праці і відпочинку оцінюється критеріями працездатності і функціонального стану працівників, економічними та соціальними критеріями

Відпочинок може бути пасивним і активним.

Пасивний відпочинок (у положенні сидячи або лежачи) необхідний при важких фізичних роботах та роботах, пов'язаних з постійними переміщеннями/переходами або виконуваних стоячи, особливо у несприятливих умовах зовнішнього оточення.

Також хотів би Вам порекомендувати книжковий магазин, де ви можете придбати підручники для 7 класу. В цих підручниках врахований увесь перелік предметів сучасної старої школи.

ВСТУП
Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 320
Наши партнеры
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация
Голосование
На якому ти курсі ?