Поиск по сайту

Сутність і причини етноконфліктів

Сутність і причини етноконфліктів


У поліетнічному суспільстві існує безліч конфліктогенних чинників, цих своєрідних «інкубаторів» етнополітичних конфліктів. Головні з них:

1) величезна кількість етнонаціональних спільнот і різноманітність форм та змісту їх існування;

2) лише біля 200 з при­­близно 800 націй мають власні держави, решта чекає на свій «зоряний час» і за певних умов може розпочати боротьбу за створення власної держави;

3) посилення процесів глобалізації, модернізації та етнічного ренесансу;

4) поглиблення процесів демократизації суспільно-політичного життя;

5) зростання міграційних процесів;

6) розвиток засобів масової інформації, зокрема Internet та ін.

До глобальних причин виникнення етнополітичних конфліктів слід віднести:

1) суперечливість, несумісність і зіт­к­нен­­­ня етнічних, національних та державних інтересів;

2) ско­ро­чення дефіцитних природних ресурсів (питної води, енергоносіїв тощо);

3) глобальна екологічна криза, яка торкнулася всіх спільнот, але найбільш боляче вдарила по етнонаціональних меншинах (О. Картунов).

За типологією етноконфлікти В. Андрющенко та М.Михальченко виділяють наступні:

– глобальні: зіткнення етнонаціональних та державних інте­ресів, припинення холодної війни і відновлення «заморо­жених» конфліктів, скорочення дефіцитних природних ресурсів, глобальна екологічна криза;

– етноекономічні: нерівномірний рівень економічного розвит­ку етнонаціональних спільнот, різний рівень їх доступу до матеріальних цінностей і благ – «внутрішній колоніалізм» тощо;

– етноідеологічні: піднесення націоналізму та етніцизму як ідеологій та психології етнонаціональних спільнот;

– етноісторичні: висвітлення історичних подій негативного змісту для однієї етноспільноти з боку представників іншої;

– етнокультурні: нерівноправне становище культур і мов різних етнонаціональних спільнот;

– етнополітичні: неоднаковий доступ етнонаціональних спільнот до влади, її розподілу і використання, неде­мокра­тичність етнополітики, складність і суперечливість націо­нально-держав­ного будівництва…


Етнічний конфлікт – це особлива форма соціального конфлікту, у якому у ролі соціальної цілісності виступає етнос – спільнота людей, об’єднаних єдиним етнічним походженням, що існує як структура у межах державних чи територіальних кордонів.


Етнічним конфліктам притаманні всі закономірності соціальних конфліктів.

Процес розвитку конфлікту – що справедливо і для етнічних конфліктів – складається з кількох стадій:

1) виникнення об’єктивних протиріч між суб’єктами (етносами);

2) усвідомлення цих протиріч суб’єктами;

3) стадія елементарних конфліктів, що перетворюються на загальний конфлікт;

4) розв’язання конфлікту.

С. Гантінгтон, досліджуючи причини виникнення та перебіг конфліктів, дійшов висновку, що на сучасному етапі їх основним джерелом є не ідеологія і не економіка, а цивілізація. "Зіткнення цивілізацій стане домінуючим чинником світової політики. Лінії розлому між цивілізаціями – це і є лінії майбутніх фронтів.”


Схема розгортання етнополітичного конфлікту виглядає так:

1. Відродження рідної мови та елементів етнічної культури.

2. Укріплення почуття етнічної спільності, етнічної ідентичності.

3. Етнічне самоствердження через посилення етноцентризму і формування етнонаціоналістичних політичних організацій.

4. "Мовна суверенізація” і витіснення інших мов, у тому числі за рахунок законодавчих механізмів.

5. Активне відторгнення усього чужого, іншомовного, створення "образу ворога” з представників іншого етносу або етносів.

6. Формування конкретних цілей боротьби – від нетериторіальної культурної автономії до повної державної незалежності.

7. "Війна законів” із центральною (федеральною) владою, економічна суверенізація.

8. Здійснення фактичної суверенізації території, що контролюється етносом та звернення до міжнародних інститутів у пошуках визнання і підтримки свого права на самовизначення.

9. Проголошення повної незалежності, націоналізація федерального майна, міжнародно-правове визнання у якості суб’єкта міжнародних відносин – юридична суверенізація.

10. Утворення етнократичної моделі політичної системи.


В рамках примордіалістського підходу етнічний конфлікт зазвичай розглядається як прояв «давньої ворожнечі» - споконвічних міжгрупових протиріч, які можуть придушуватися силою авторитарних режимів. Як тільки режими слабшають, давня ворожнеча дає про себе знати з новою силою. Згідно даної логки, конфлікт між сербами і хорватами пояснюється ненавистю їх представників один до одного, а карабахський конфлікт - ненавистю один до одного вірмен і азербайджанців. На думку прихильників такого підходу, названі конфлікти були просто неминучі.


Інструменталістський підхід розгялдає етнічний конфлікт як наслідок міжгрупового суперництва за володіння економічними чи природними ресурсами, особливо в ситуаціях, коли групи мають нерівний доступ до влади, багатства і соціальний статус. З цієї точки зору конфлікт між сербами і хорватами пояснюється не як прояв давньої ворожнечі, а як зіткнення двох соціальних груп, чия етнічність, тобто приналежність до сербської та хорватської етнічної спільноти, була використана політичними лідерами як інструмент політичної мобілізації.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 22
1  
Користувачів 1029
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация